Коли закінчиться війна в Україні: волинська провидиця знає
«Війна в Україні закінчиться до кінця року, а країна-агресор розпадеться», — пророкує волинська провидиця з Рожища Марина Синявська.
До цієї жінки по пораду та допомогу звертаються люди не лише з Волині, а й із різних куточків України. Хтось хоче знати, чому не ладиться бізнес чи із сім’ї йде кохана людина, когось турбують проблеми зі здоров’ям.
Повідомляє портал АНТИКОР з посиланням на ЗМІ.
Ще інші поспішають, бо господарство не ведеться: корови не дояться, свині не годуються, гине птаство. Усьому може допомогти і зарадити. Останнім часом часто звертаються хлопці, яких забирають в АТО, аби молитвами «поставила захист» від смерті.
Про безцінний дар, що передається в родині кілька поколінь, політичний прогноз та універсальні поради для кожного на добре життя – в ексклюзивному інтерв’ю з Мариною Синявською.
У містечку Рожище ледве не кожен покаже дім, де живе «Чеченка». Так тут називають Марину, бо приїхала на Волинь з Грозного (Чечено-Інгушська республіка). Біля будинку постійно людно: у двері щодня стукає хтось в останній надії на порятунок.
Власне, колись поради Марини просила і я. Упевнена, що вона своєю підказкою врятувала мені життя. Давно хотілося розповісти про незвичайний дар цієї жінки читачам, однак вона не давала на це згоди. Хоч «не для преси» розповідала не лише про особисте, а й про те, якою бачить ситуацію на фронті, у зоні АТО і що чекає Україну в недалекому майбутньому.
– Не на часі ще наша розмова. Поговоримо, як почнуться політичні вбивства у нас і заворушення в Росії…
Тоді не дуже вірилося, що, зокрема, останнє можливе найближчим часом. Минув рік. І ось тепер, коли в РФ і справді спалахнули протести, а в Україні вбили Дениса Вороненкова – колишнього депутата російської Держдуми, який був готовий свідчити проти своєї країни, викриваючи в міжнародних судах її агресію проти України, я знову напросилася на відверту розмову. І пані Марина погодилася.
Виявляється, у неї в родині майже усі жінки були знахарками. Не передався дар лише матері Синявської. Бо його, кажуть, може успадкувати лише первісток. А мама Марини була молодшою у батьків.
– Мені свої знання передавали прабабуся Джаміля і бабуся Заінап. Пам’ятаю, до них ішли та їхали по допомогу люди вдень і вночі. Того вени замучили, того – головний біль, породіль постійно привозили. А жили ж то в селі, в горах. Колись яка там медицина була? До лікарні майже ніхто не звертався. А в нашому домі двері не зачинялись. А ще ж бабуся з прабабусею навчали своїм незвичайним методикам лікування інших – тих, у кому бачили хист до знахарства, хто мав хорошу енергетику і міг допомагати людям. Пам’ятаю, як при варикозі бабуся Заінап робила дірочки у венах і виймала запечену кров із судин! А на пологи то фактично тільки її й кликали.
Власне, і Марину на світ вона приймала. І відразу після народження забрала до себе на виховання. У неї дівчинка жила до семи років.
– Поки інші дітки в селі бігали на вулиці чи грались у класики, я сиділа біля бабусі й вона мене вчила. Розказувала, як розрізняти хвороби, як струс на місце ставити. А прабабуся, пам’ятаю, все мене на руках тримала і на вухо щоранку щось шептала. Коли мені виповнилося сім років, я повернулася жити до батьків, у Грозний. Але до бабусь завжди із задоволенням їздила.
Жінка зізнається, що в чотирнадцять років уперше сама пологи приймала. В сусідки передчасно почалися перейми, а поряд нікого з дорослих не було. Марина все зробила досконало, і дівчинка народилася жива-здорова. Щаслива матір назвала доньку в честь юної «повитухи».
Як же молоду жінку з далекої Чечні закинуло на наше Полісся?
– Україна – то для мене рідний край. Бо мій тато був наполовину українець – друга бабуся з Полтавської області. А на Волинь мене привела любов. Я вийшла заміж за військового українця Олександра Синявського. І коли розпався Радянський Союз, він захотів додому. Звісно, я поїхала за ним. І ні разу про це не пошкодувала. Нас покликав до себе у Рожище рідний брат чоловіка. Так тут і вкоренилися.
Спочатку по пораду і допомогу до Марини йшли лише найближчі знайомі: вона не хотіла афішувати своїх здібностей. Але слава про «чеченку, яка долю бачить, хвороби відвертає і страшні пороблення знімає» швидко розлетілася по околицях. Бо ж від людей нічого не втаїш.
– Хто найчастіше приходить?
– Зараз багато звертається військових, хочуть молитовного захисту. Хто в мене був, слава Богу, всі живі-здорові – підтримую з родинами зв’язок. Є спеціальні молитви, що дають захист від кулі, полону, зради – всього, що може статися на війні.
– А хвороби, як бабуся з прабабусею, лікуєте?
– Не всі. Багато в чому вже відпала потреба: медицина значно пішла вперед. Але коли бачу, що людина лікує не те, що треба, обов’язково їй підкажу. Ви знаєте, сьогодні більше йдуть не з фізичними, а з психологічними проблемами. Кризи, війна – це все негативно на людей впливає. Вони налякані, часто не бачать виходу в житті. Допомагаю їм все це подолати. Обов’язково бачу сторонній вплив на людину й вмію його нейтралізувати. Причому допомагаю не лише тим, кому «пороблено». У таких випадках знімаю з людини негатив і прошу її ставити за недоброзичливців свічку «за здоров’я». Ми душу очищаємо і все прощаємо. Допомагаю також і тим, хто те зло робить, щоб воно далі не пішло по лінії долі. Бо не кожен розуміє, що за все в житті доводиться платити. Як ти робиш багато зла, це переходить на родину, дітей. Воно ніде не дівається, але це можна виправити.
Марина зізнається, що дуже часто приходять жінки, у яких не ладиться в сім’ях. Більшості з такими проблемами допомагає. Але, зізнається, не всім. Каже, бувають випадки, що чоловіка краще не повертати, бо все одно ладу не буде. Треба втрату відпустити і пережити.
– Якщо причина – приворот і секс, якщо чоловік приворожений чи просто пішов на поводі у своєї плоті, тоді можна його повернути. Не даю таким сім’ям розбігатися, скріплюю їх. Варто пробачити – і буде лад у родині. Якщо ж чоловік пішов, бо забув про жінку і дітей через любов до іншої, якщо народилися нові почуття – нічого не вдієш. Хоча насправді так дуже рідко буває.
У практиці Марини були різні випадки. Розповідає, що часом дівчата на емоціях приходять, хочуть суперниць знищити.
– Пояснюю їм, що цього робити не можна. Бо невідомо, що завтра у житті станеться, зло зробиш – потім обов’язково пошкодуєш. Воно може відгукнутися на дітях.
Також Марина знімає запої, через які виникають непорозуміння та проблеми між рідними, молитвами припиняє скандали в сім’ях. А ще допомагає успішно вести бізнес, хто не має роботи – її знайти.
– Все робиться, всьому можна зарадити, – зізнається жінка. – Головне, щоб людина хотіла це зробити. Я допомагаю позбутися негативу, даю старт. Далі кожен молитвами має сам себе зцілювати. Розказую, як це правильно робити. А скільки людей приходить, бо не ведеться хазяйство! Там корову наврочили, не дає молока, там свиня не їсть. Звертаються до Марини і водії, просять поставити молитовний захист на авто.
– Чи робиться вам зле від того розмаїття чужих проблем, які пропускаєте через себе?
– По-всякому буває. Але на небі маю ангелів-охоронців – своїх бабусю і прабабусю. Дуже відчуваю їхній захист.
Насамкінець ставлю провидиці головне запитання, що сьогодні цікавить усю країну: коли ж закінчиться на сході війна?
– До кінця цього року, – відповідає. – Україна – дуже добра країна, вона звільниться. І невдовзі все повернеться назад – і Крим, і Донбас сам прийде. Там люди вже шкодують, що так вийшло, я це знаю. Україна швидко стане на ноги – так їй провіщено давним-давно. Вона буде великою, вільною державою.
– А що скажете з приводу нашого сусіда, що споконвіку намагається видати себе за старшого брата? – цікавлюся.
– Мені шкода росіян. Вони не можуть без царів, бо так виховані. Але вже починають розуміти, що щось не так, виходять на протести. Зрозумійте: ніяка імперія не збережеться на віки. І російська розвалиться. Бо на землі не може бути імперій. У нас один цар – Бог наш. Інших царів не може бути. Всі інші – це нечисть. Сибірська республіка буде, Кавказька, інші. Ось побачите.
– Багато хто сьогодні нарікає, що світ тяжкий. Чи є якийсь універсальний рецепт, порада, як зробити своє життя легшим, кращим?
–запитую.
– Є. Забрати з життя жадібність, підлість, швиденько бігти на допомогу тому, кому треба, і віра у Бога. Не жалійте себе – робіть добро. І вам добром воздасться.
Шукайте деталі в групі Facebook
