“Зелені” тарифи — гроші на вітер

В Україні поширена думка, що потрібно інвестувати суттєві ресурси в “зелену” енергетику.

Мовляв, це допоможе знизити залежність від викопного палива, зокрема, імпортного газу.

Про це часто говорять і чиновники на найвищому рівні.

Крім того, це модний світовий тренд, направлений на збереження природи.

Мода — це, звичайно, чудово. Коли ж ідеться про інвестиції, то потрібен холодний розрахунок. Він покаже, чи вигідний для даної країни такий проект і чи кращий він за альтернативні варіанти, фінансування яких постраждає в умовах обмежених ресурсів.

Насправді Україна перебуває на іншій стадії економічного та соціального розвитку, ніж західні країни. Сліпе копіювання їх дій призводить до розбазарювання наших скромних доходів.

Щоб відповісти на питання про корисність “зеленої” енергетики для України, потрібно оцінити та оцифрувати ефективність заміни газу альтернативною енергетикою, що ми й зробимо нижче.

В Україні діє закон “Про електроенергетику”, який для розвитку альтернативної енергетики встановлює дуже високі та привабливі тарифи для інвесторів. Ці “зелені” тарифи зафіксовані у євро. Вони більш ніж удесятеро вищі порівняно з тарифом “Енергоатому” і в 1,5-2 рази вищі, ніж “зелені” тарифи у європейських країнах.

Для порівняння з газом потрібно спочатку вирахувати середню реальну вартість 1 кВт-год “зеленої” енергії.

Для того, щоб зрозуміти співвідношення між споживанням електроенергії та газу, використаємо норми, які встановлює уряд для надання субсидій.

Використавши отриманий коефіцієнт взаємозаміни та дані з попередньої таблиці, легко знаходимо, що у 2016 році “зелена” енергетика зекономила Україні 150,5 млн куб м газу, за який споживачі могли б заплатили 1,04 млрд грн.

Натомість було сплачено 10,2 млрд грн. Відповідно, лише у 2016 році ми переплатили понад 9 млрд грн.

Як можна було інакше витратити ці кошти?

Для порівняння: гляньмо на Державну програму підтримки термомодернізації житлових будівель в Україні. Це так звані теплі кредити, на які коштів у бюджеті нема і за рік витрачається значно менше 1 млрд грн при потребі на сотні мільярдів. Згідно з цією програмою, в середньому для зменшення споживання 1 куб м газу потрібно витратити 60,9 грн.

Таким чином, за більш ніж 9 млрд грн, які Україна втратила на “зеленій” енергетиці у 2016 році, можна було назавжди відмовитися від споживання 149,9 млн куб м газу, що майже дорівнює обсягу заміщеного газу “зеленою” енергією (150,5 млн куб м). З деталями всіх наведених розрахунків можна ознайомитися за цим посиланням.

Очевидно, що зменшення споживання значно краще за заміщення, але реальна ситуація набагато гірша. Ми повинні врахувати, що підвищений “зелений” тариф буде сплачуватися інвесторам до 2029 року включно. Хоча й законом передбачене зниження по 10% з 2020 року та 2025 року, це все одно збільшує суму втрат економіки більш ніж у десять разів.

За попередні роки, відколи діяли “зелені” тарифи, економіка втратила десятки мільярдів гривень. Якщо замістити 150 млн куб м газу альтернативною енергетикою, Україна втратить можливість відмовитися під споживання понад 1,5 млрд куб м газу, не профінансувавши відповідні проекти.

Це лише вершина айсберга. Щоб добре заробити на населенні України, будуються і будуть вводитися нові потужності “зеленої” енергетики. Відповідно, величезні втрати економіки будуть лише зростати.

Випереджаючи критиків, хочу зазначити, що наведені вище показники з розрахунків з року в рік коливаються. Зокрема, співвідношення електроенергії до газу в соціальних нормах на 2017 рік зменшилося до 10,2. Однак неефективність “зелених” тарифів для України настільки велика, що ці коливання не здатні суттєво вплинути на результати дослідження.

Крім того, у наведеному вище аналізі не враховані інші важливі фактори. Так, при простій заміні газу на відновлювальну енергетику виникають проблеми у тому, що домові та міські електричні мережі не всюди мають надлишкову ємність.

Також відновлювальна енергетика дуже непередбачувана і потребує суттєвих балансувальних потужностей. Це вимагає значних інвестицій — на відміну від проектів, які просто знижують енергоспоживання назавжди.

Не хочу, аби склалося враження, що відновлювальна енергетика — це погано. Проблема в іншому: Україні не слід викидати значні кошти на вітер, фінансуючи дорогу “зелену” енергію. Потрібно концентрувати свої зусилля на напрямках, які дають значно більшу економічну та екологічну віддачу.