З 1 липня опалення українських домівок енергією сонця стане економічно вигідним

У Данії сонячних станцій вже побудовано багато: там вони зустрічаються частіше, ніж райцентри в Україні.

Такі сонячні станції використовуються замість газових котелень. Наприклад, ось станція для централізованого теплопостачання датського міста Марсталь (33 300 кв.м сонячних колекторів покривають 55% теплової потреби 1 500 жителів):

2 роки тому станція в Марсталь була найбільшою в світі.

Але зараз вона опустилася вже на 4-е місце, а найбільша тепер опалює місто Войенс (70 000 кв.м колекторів для 50% теплових потреб 6 000 жителів):

Найцікавіше те, що країна не субсидує будівництво цих станцій. Справа в тому, що в Данії енергоносії коштують дуже дорого, і тому там такі сонячні станції економічно вигідні.

А тепер в такій же ситуації опинилася і Україна. Нещодавно НКРЕКУ остаточно вирішила підняти тарифи на тепло для городян: було 534 грн / Гкал, а з 1 липня буде 1043 грн / Гкал (це, так званий, середньозважений тариф на тепло для населення).

При таких цінах вартість на тепло від сонячної станції буде значно дешевшою. За попередніми підрахунками, вартість однієї сонячної гігакалорії становитиме близько 800 грн.

Ось формула, яка приблизно описує вартість тепла від сонячної станції:

(10% * 4 000 / кв. М) / (0,5 Гкал / кв. М) = 800 грн. / Гкал

де, 4 000 / кв. м – це орієнтовна вартість станції (на 1 кв. м сонячного колектора): колектори, теплові акумулятори, труби, теплообмінники. Низький рівень українських зарплат (в Данії робочим платять по 30-50 EUR / годину) – це величезна перевага України, оскільки у нас все повинно коштувати набагато дешевше. Наприклад, вартість теплових акумуляторів у датчан – 20 EUR / куб. м, а в Україні це буде близько 5 EUR. До речі, данці закуповують сонячні колектори трохи дорожче, ніж 100 EUR / кв. м, оскільки не користуються дорогим імпортним барахлом, а домовляються з місцевими виробниками про постачання великої партії. Так що доведеться українцям самим вчитися і робити сонячні колектори, і будувати теплові акумулятори

10% – це орієнтовний відсоток по банківському кредиту з урахуванням його поступових виплат протягом терміну служби сонячної станції (зазвичай, це 20-30 років). Краще використовувати дешеві іноземні кредити (під кілька відсотків річних). В Україні їх приходить кілька мільярдів $ щорічно: ЄБРР, USAID, всякі фонди, японські і кіотські гроші і т.п. Звичайно, за такі дешеві кредити потрібно боротися, і це робота для мерів. А городяни повинні на них постійно тиснути, тобто це той випадок, коли має проявитися громадянське суспільство

0,5 Гкал / кв. м – це зразкове щорічне виробництво тепла на 1 кв. м колектора. Звичайно, в сонячній Одесі (і інших південних містах) це буде більше

Облік витрат на зарплати, електроенергію і т.п. трохи збільшує вартість сонячного тепла. Але все одно тепер воно буде вже дешевше, ніж такі дорогі ЖКГ-тарифи від газових котелень.