Чиста правда
Знаєте, я якось прийшла до висновку, що природа над нами посміялася, зробивши нас абсолютно різними не тільки тілом, а й мозком.Ось, скажімо, про що думає середньостатистична дівчинка, років так до двадцяти п’яти? Це просто. Середньостатистична дівчина не хоче бути одна. Вона хоче мати коханого чоловіка, в ідеалі – сходити з цим чоловіком в РАЦС, народити йому дитину, а краще дві, і жити довго щасливою і дружною сім’єю.
Про що думає середньостатистичний хлопець, років так до двадцяти п’яти? Хоч тут і так зрозуміло, але підказую. Адже не дарма фразу «ще не нагулявся» застосовують набагато частіше саме до чоловіків.
Хлопчаки – це вітер. Ні, їм, напевно, теж хочеться мати дівчину, але краще – кілька, а вже про те, щоб сходити в РАЦС, і завести дітлахів, і мови немає.
Але проходить років п’ять. Або сім. Або десять. І все змінюється. До хлопчика раптом приходить розуміння того, що дівчата, що чергуються з калейдоскопічною частотою, це, звичайно, кумедно, але … вимагають занадто вже великих витрат – і навіть не стільки матеріальних, скільки моральних. Тому що поки ще звабити, поки пройде весь цей «доліжковий» ритуал… а в підсумку – так в підсумку все майже одне і те ж.
І адже це ж ще треба встати і когось шукати. Чого ради? Заради сексу? Смішно. Дуже смішно. Це все з віком стає і складно і ліниво. Ось тут і приходить усвідомлення того, що ця сама свобода, яку хлопчаки так бояться втратити в молодості нічого не варта.
За тридцять і вільний – йди куди хочеш. А йти, взагалі-то, особливо і нікуди. Що, справді, встати і піти в кабак, і там сидіти, пити пиво, або що там ще, і виглядати? Або на сайт знайомств? А потім умовляти її, виводити гуляти – а воно треба, воно буде того коштувати?
За тридцять і вільний – роби, що хочеш. А робити щось, виявляється, особливо нічого. Особливо вечорами. І сидить, чешеш пузо, вирячився в телевізорі і згадуєш, хто ще там в записній книжці – і або зайнята вже, або все це було вже, і більше не хочеться.
І доходить раптом до вчорашніх хлопчаків, що постільні ігри кожен раз зі свіжою пташкою – це, звичайно, непогано, але … набридло, та й пташку цю теж треба десь взяти.
А ти вже, злегка побитий життям, просто хочеш більше спати і у тебе, поки ще рідко, але вже болить десь в районі спини. І навіть не це головне – вже хочеться, щоб хтось просто зварив тобі той самий борщ, смачний, полив його сметанкою, і дивився, посміхаючись, як ти, голодний, що прийшов з морозу в теплу квартиру, сидиш і наминаєш його за обидві щоки, і до біса обридлі пельмені, давно скам’янілі в морозилці. А потім щоб хтось приніс тобі чай.
І щоб потім за тобою прибрали чашку і тарілку, і не довелося б їх мити. І справа навіть не в тарілках і не в борщі, а в тому, що хочеться прийти в квартиру, в якій хтось чекає. У квартирі, де твоя сорочки з’являється чиста і попрасована, де твоя постіль уже прибрана, і немає на підвіконні сантиметрового шару пилу.
У квартирі, де просто тепло і затишно.
І приходить раптом розуміння того, що той самий секс, за яким ти гнався, тепер регулярніший не у тебе, а у твого одруженого приятеля. Тому що тобі його, цей секс, ще треба знайти, а у приятеля – та ось він, завжди під боком. І нехай його дружина не така вже ідеальна, і зовсім не модель, і у неї з’явилися боки і животик, але вона просто поруч. І з’ясовується раптом, що одружуватися-то особливо нема на кому.
Молоденькі пташки все більше дивляться в бік таких же молодих кавалерів (які потім, “не нагулявшись», залишать їх з дітьми), та й на біса ти, старий тридцятип’ятирічний курдупель, з першими сивими волосинами, здався молодій дівчині.
Ну був би ти хоч безмірно багатий, мав би хоч джип і велике бабло …Так ні ж, ти – ну признайся! – абсолютно середньостатистичний, ходиш на роботу з дев’яти і до шести з понеділка по п’ятницю, і зарплата твоя така ж, середньостатистична. І ти розумієш: якщо заводити сім’ю, то, щоб вам прожити нормально, твоя жінка теж повинна працювати, а сам ти все якщо і потягнеш, то з великими труднощами.
Ні, молоді півники, на яких дивляться молоді дівчата-курочки, так само бідні, як і ти, але у них, у півників, є головний і незаперечний плюс: вони молоді. А ти вже не дуже. І ти починаєш придивлятися до тих дам, що вже старші. Вони теж хороші і міцні, як вино, і точно знають, як варити той самий борщ, і …
І ось тут-то чекає головна проблема. Вони, жінки старшого віку, вже занадто «в темі», щоб просто бути з тобою. Просто тому, що ти – це ти. Вони вже нажерлися цього життя, вони вже порозлучалися по першому разу і тягнуть своїх дітей, і головне – вони дуже добре розуміють вже, що сім’я – це не тільки легкість буття, а й сорочки, і шкарпетки, і пил на підвіконні; і що чоловік поруч – це ще одна турбота. А турбот, крім чоловіка, у жінки вистачає і так. Особливо якщо є діти. І вони вже не дивляться на те, який ти гарний, вони дивляться, що ти можеш дати взамін, за турботу про себе і за той самий борщ. А ти ж фактично, якщо подумати, не можеш дати нічого.
Зарплата? Не сміши. Ти – середньостатистичний, вона – теж, а тому заробляє не менше тебе (а іноді і більше), а тому від цього союзу виграєш тільки ти: себе вона і без тебе забезпечить, тільки тепер у неї буде ще більше домашніх турбот, тому що історично так вийшло робота по дому – вона завжди жіноча.
І те, що вона раніше могла відкласти на потім, або не робити зовсім, тепер доведеться робити, тому що є ж ти зі своїми борщами і сорочками, які потрібно гладити для тебе.
Секс? Смішно. Тільки вона сексуально розцвіла, і їй треба і треба, а ти – згасає потихеньку, і тепер тобі ледачому раз в тиждень – цілком достатньо для того, щоб відчувати себе спокійно.
Ти, що називається, «з руками»? А скільки в тій квартирі потрібно рук? Це ж тобі не будинок в селі. Та й правда, що «руки золоті»? Або тебе треба просити за десять раз, поки ти заб’єш той самий, горезвісний цвях? Ну признайся ж…
Чоловік в будинку, який захистить її від життєвих проблем? Ой…Вона отримає, найімовірніше, лінивця з позиками і в стареньких штанях. Ось і виходить, якщо подумати добре, що ти, одружившись, отримаєш борщ, сорочки і турботу про себе, а вона … зайву роботу в будинку і, за великим рахунком, ще одну дитину. Тільки дорослу. І вона це прекрасно розуміє. І тому придивляється до тебе набагато більше, ніж ти до неї.
«Ми вибираємо, нас вибирають, як це часто не збігається …»
Так ось – я зрозуміла, що чоловікові у віці «за тридцять» сім’я набагато більш необхідна, ніж жінці в такому ж віці.
Так, людина – істота парна, це безумовно. І всі ми хоч десь, в душі, але боїмося бути самотніми. І жінки теж бояться. Але часто тверезий погляд на потенційного «чоловіка поруч» і те, що він в житті жінка принесе, переважує цей страх. І крім того, у жінки, найчастіше, в цьому віці є діти. І вони – з нею. А у чоловіка – що?
І саме чоловіки, від самотності, найчастіше починають спиватися. І опускатися.
Ні, мова зовсім не йде про маргінальність, просто все стає якимось не особливо потрібним, та й просто не має особливого сенсу. Домагатися чогось – навіщо? Заради кого або чого?
Та й особливо доглядати за собою вже стає якось ні до чого. Поставте поруч десять середньостатистичних жінок без чоловіків, у віці близько сорока, і десять таких же середньостатистичних чоловіків без дружин – і все зрозумієте самі.
Просто так було і так завжди буде: чоловіка робить жінка. І не просто робить – саме жінки в результаті доглядають за чоловіками і саме вони, жінки, найчастіше, тримають чоловіків «на плаву».
А тому, чоловіки, просто зараз, відірвіть п’яті точки від диванів і йдіть поцілуйте дружину. Ну, ті мужики, у яких дружини є. А іншим – ну що ж, дай Бог, щоб знайшли.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…