Польща ставиться до України так само, як Росія кілька років тому

Є люди, що постійно шукають союзників, благодійників і меценатів. А є ті, що прагнуть державності.

Більше 20 років ми боролися за право на власні символи і власних героїв не тільки безпосередньо із росіянами. Але також і з тими українцями, які погоджувались відмовлятись від символів заради сумнівної і тимчасової вигоди.

Боротися з ними було значно складніше. Росіяни були у Росії. А вони були тут.

Сьогодні такі ж люди закликають нас “не псувати стосунки з нашими найбільшими союзниками поляками”. Але вважати сьогодні поляків братами і вигідними стратегічними союзниками ще безглуздіше і небезпечніше, ніж визнавати братами росіян ще декілька років тому.

Загалом, як колишні офіційні україно-російські стосунки, так і сьогоднішні україно-польскі можна описати одним і тим же реченням. Воно буде виглядати приблизно так – “ми з вами друзі, браття і союзники, але від усього оцього свого фашизму і бандерщини відмовляйтесь і взагалі не забувайте, хто з нас старший брат.” При цьому для знищення наших символів ще в недалекому минулому росіяни застосовували гроші і шантаж. Поляки ж сьогодні застосовують тільки шантаж.

До певного часу росіяни ставились до нас в цілому як до тимчасово втраченої колонії, яка нікуди не подінеться, повернення якої невідворотнє. Яку із часом вдасться купити. Вони довго пропонували нам стати холопами за гроші, до певного часу сприймаючи нас молодшими, але все ж таки рідними братами, які мають просто слухатися старших.

Поляки вважають нас холопами, які мають підкорюватись апріорі. Підкорюватись просто за визначенням. Вони вимагають від нас відмовитися від Шухевича і Бандери за просто так. Реальні відносини одних держав до інших, одних націй до інших випливають назовні і стають чесними та зрозумілими тоді, і лише тільки тоді, коли ці держави вже можуть дозволити собі відхилити чужу допомогу. Тоді, коли держави починають вважати себе повністю самостійними.

Разом із поступовим розвитком власної економіки і потужності поляки все більше і більше набираються наглості і шовінізму. Вони все менше і менше самі бояться Росію. Вони починають думати, що вже не потребують жодних союзників проти росіян. Не потребують і більше не потребуватимуть чужої допомоги. І тому вже починають закидати вчорашнім союзникам і сусідам нахабні історичні пред’яви і агресивні ультиматуми. Польща починає вважати себе сильною самостійною державою. І починає качати нам права вже на офіційному дипломатичному рівні. І ми маємо їм відповідати вже зараз. Принаймні на тому ж рівні. І з такою ж жорсткістю. Інакше далі буде тільки гірше.

Автор: Володимир Шередега