Дівчина зробила це після того як хлопець смикнув її за бюстгальтер. Те, що послідувало далі – золото!

Історія з пеших вуст.

Я працюю медсестрою. Нам забороняють брати свої телефони з собою, вони повинні зберігатися в наших шафках. Але до мене додзвонилися у приймальню лікарні.

Телефон: «Це вчитель вашої дочки зі школи. Стався інцидент за участю вашої дочки. Нам потрібно, щоб ви приїхали».

Я: «Вона хвора або поранена? Це може почекати, поки моя зміна закінчиться через дві години?»

Телефон: «Ваша дочка вдарила іншого учня. Ми намагалися додзвонитися вам протягом 45 хвилин. Це дійсно дуже серйозно».

Я приїжджаю в школу, йду в кабінет директора, і бачу там мою дочку, її класного керівника, вчителя-чоловіка, директора школи, хлопчика з розбитим носом і червоним обличчям, і його батьків.

Директор: «Місіс [Моє ім’я], як добре, що ви нарешті приєдналися до нас!»

Я: «Я була дуже зайнята, я провела останню годину своєї роботи, накладаючи більш 40 швів на семирічного хлопчика, якого побила його мати металевим ополоником, а потім мені довелося мати справу з поліцією. Вибачте за незручності».

Класний керівник розповідає мені, що сталося. Хлопчик смикнув бюстгальтер моєї дочки, і вона вдарила його за це по обличчю два рази. У мене склалося враження, що вони ще більше розгнівалися на мою дочку, ніж хлопчик.

Я: «Ой. І ви хочете знати, чи збираюся я висувати проти нього звинувачення в сексуальних домаганнях до моєї дочки і проти школи, так як ви дозволили йому зробити це?»

Вони всі занервували, коли я сказала про сексуальне насильство і почали відразу все щось говорити.

Учитель: «Я не думаю, що це так серйозно».

Класний керівник: «Ви занадто гостро реагуєте».

Директор: «Я думаю, ви втрачаєте суть».

Потім мати хлопчика починає плакати. Я звертаюся до моєї дочки, щоб з’ясувати, що сталося.

Дочка: «Він продовжував смикати мене за ліфчик. Я попросила його зупинитися, але він цього не зробив, так що я сказала містеру [Учителю]. А він сказав мені, “ігнорувати” його. Хлопчик зробив це знову і розстебнув мій ліфчик, і я вдарила його. Потім він зупинився».

Я звертаюся до вчителя.

Я: «Ви дозволили йому це зробити? Чому ви не зупинили його? Ідіть сюди і дозвольте мені доторкнутися до передньої частини ваших брюк».

Учитель: «Що?! Ні!»

Я: «Це здається вам недоречним? Чому б вам не підійти до директора і не потягнути її за бюстгальтер прямо зараз. Подивимося, яке це буде задоволення для неї. Або може за бюстгальтер мами цього хлопчика. Ви думаєте, тільки тому, що вони діти це весело?»

Директор: «Місіс [Моє Ім’я]. При всій повазі, ваша дочка вдарила іншу дитину».

Я: «Ні. Вона захищалася від сексуального нападу від іншого учня. Подивіться на нього: він майже 2 метри зросту і вагою 70 або 80 кілограм. А вона трохи більше півтора метра і важить всього 40 кг. Він на пів метра вище її і вдвічі важче. Скільки разів вона повинна була дозволити йому доторкнутися до себе? Якщо людина, яка повинна була допомогти і захистити її в класі проігнорувала її прохання, що вона повинна була робити? Він дістав її, тому і отримав».

Мама хлопчика досі плаче, а його батько виглядає злим і збентеженим. Учитель не дивився мені в очі. Я дивилася на директора.

Я: «Я забираю її додому. Я думаю, що хлопчик засвоїв урок. І я сподіваюся, що нічого подібного ніколи не повториться, не тільки з моєю дочкою, але і з будь-якою іншою дівчиною в цій школі. Ви не дозволяєте робити таке персоналу, так чому ви думаєте, що він може робити це з дівчиною 15 років. Я повідомлю про це губернатору. І якщо ти (звертаючись до хлопця) ще раз зачепиш мою дочку, я заарештую тебе за сексуальне насильство. Ти мене зрозумів?»

Я була така зла, я зібрала речі дочки і пішла. Я повідомила про це Раді керуючих, і вони запевнили, що будуть вирішувати це питання. Я також повідомила про це в Державний Моніторинг шкіл і вони були також стурбовані цим питанням і запевнили мене, що проведуть перевірку в школі. Мою дочку перевели в інший клас, подалі від цього вчителя і хлопчика.