У соцмережах та смс-повідомлень часто надсилають “помічні” молитви.
Однак, аби допомогли — їх слід розіслати ще 8-12 друзям. Якщо ж ігнорувати ці повідомлення, то, пишуть, буде біда.
У таких випадках ідеться не про побожність, а про мaгію, — розповідає піддиякон Володимир Мамчин, докторант Богословського факультету Інсбруцького університету Леопольда-Франца. — Молитва сприймається як зaклинaння.
Не можна зводити Бога на рівень iдола, із яким можна вести “духовну бухгалтерію”: я тобі — молитву, ти мені — успіх. Справжні стосунки із Господом так не будуються. Слабкі у вірі люди спокушаються на такі речі. Та ці повідомлення нічого спільного із справжньою вірою та молитвою не мають.
— Феномен так званих “листів щастя” існує у різних варіаціях, — каже протоiєреєй Євген Заплетнюк, кандидат богословських наук УПЦ КП. — “Листами щастя”, які можуть існувати на папері, в електронному вигляді чи навіть у вигляді “єрусалимського тіста” вимагають ділитися з друзями. Це феномен, побудований на людському марновірстві та невігластві, що паразитує на страху, соромі та провині.
Цікаво, що часто в таких листах прямо фугують релігійні символи, згадки про святих, Богородицю чи Ісуса Христа. Однак церковним це явище не назвеш, а швидше — антицерковним.
— Чи слід вірити людям, які говорять, що їм почало таланити після пересилання “листів щастя” або передавання тіста друзям?
— Дuявoл буде робити все, лише б людина переконалася в реальності чудес поза Церквою. І це свідчення нашого марновірства. Віруюча людина боїться лише Бога, а не нещасть, які можуть статися через ігнорування повідомлень. Усі необхідні молитви надруковані в спеціальних книгах — молитовниках або молитвословах. Всі інші молитви використовувати не благословляється.
Що ж до “єрусалимського тіста”, то викидати його не варто. Краще спекти і з”їсти. Цей хліб немає ніякого відношення ні до Бога, ні до Церкви, ні до Єрусалиму чи Почаєва. Це всього лиш тісто, якому приписуються властивості, яких воно не має.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…