УКРАЇНА LIVE

Останнім часом на просторах інтернету все частіше можна натрапити на пораду кинути все і відправитись в подорож. Однак автор блогу The Financial Diet Челсі Феган насмілилась висловити протилежну думку. В своєму матеріалі вона пояснила, чому не варто зважати на таку пораду; чому кинути все і відправитись в подорож — найгірша порада, яку хтось міг би дати.

Останнім часом на просторах інтернету все частіше можна натрапити на пораду кинути все і відправитись в подорож. Звільніться з роботи, яка вам вже так набридла, вивільніться від постійного тиску соціуму і гайда на зустріч пригодам; нове, цікаве життя там, в іншому місті, в іншій країні, на іншому континенті. Найкраще, що ви можете зробити, — це відправитись в подорож.

Однак автор блогу The Financial Diet Челсі Феган висловила протилежну думку. В своєму матеріалі вона пояснила, чому не варто зважати на такі поради; чому кинути все і відправитись в подорож — найгірша порада, яку хтось міг би дати.
У мене є інтернет-знайома, за життям якої я стежу в соцмережах трохи довше двох років. Вона мила, розумна і різнобічна дівчина, а ще — веде блог і час від часу десь підпрацьовує. Нещодавно вона вирішила вступити до магістратури. В Європі. Але ця освіта не допоможе отримати хорошу роботу. Мені здається, вона сама прекрасно все розуміє, тому що говорить про це як про “можливість вивчати нове і розширювати свої горизонти”, а не як про підготовку до майбутньої кар’єри. І це все прекрасно, адже правда полягає в тому, що вона може дозволити собі насолоджуватись такою свободою — бути мандрівником, навчатись заради отримання нових знань і любити довгі бесіди за хорошою вечерею. А все тому, що вона народилася у забезпеченій сім’ї, яка, якщо не повністю утримує її, то, у всякому разі, підтримує її настільки, що та може не переживати через фінансові справи. У генетичній лотереї ця дівчина витягла щасливий квиток, і немає сенсу звинувачувати її в володінні свободою, якою її нагородили при народженні.

Зате в чому варто дорікнути, так це у ставленні до своїх можливостей. І не тільки їй. Серед молоді, якій не потрібно турбуватися про створення фінансового благополуччя, дуже популярна одна ідея.Йдеться про необхідність подорожувати, яке подають, як морально важливе завдання. При цьому не потрібно перейматись через банальності, такі як гроші. Ця дівчина постить красиві фотографії з поверхневими надихаючими цитатами про те, що потрібно все кинути і втекти, звільнитися з ненависної роботи і почати нове життя деінде, насолоджуватися красою світу, поки ви молоді і вільні. Все це заставляє глядача споглядати картинки з життя, якого у нього ніколи не буде, і що змушує через це почуватися невдахою.

Для представників забезпечених класів подорожі стали способом похвалити себе за те, що, чесно кажучи, може зробити будь-хто, у кого є гроші.
Подорож заради подорожі — це не досягнення, факт її здійснення зовсім не гарантує, що ви станете більш освіченими, чи почнете краще розуміти людей
Той, хто має привілеї (так, саме привілеї) активно роз’їжджати по світу в юності, нічим не кращий за решту. Він не мудріший і не достойніший за однолітка, який був змушений залишитися вдома і працювати на декількох роботах заради надії коли-небудь отримати роботу. Це змагання багатства і можливостей, де поради “не перейматись через гроші” лише сиплять сіль на рани свідомо тому, хто програв.

Я могла дозволити собі відвідувати різні країни, і хоча я заробляла самостійно, це все одно прямий результат низки привілеїв. Моя сім’я належить до середнього класу, тому можна було не турбуватися щодо того, щоб надавати близьким фінансову підтримку. Я знала, що завжди можу повернутись додому, якщо б мені щось не вдалося. У мільйонів людей немає і цього, подорожі їм просто недоступні — занадто мало грошей і багато відповідальності. Тому я безмежно вдячна навіть за свої скромні поїздки.

Я розумію (частково саме завдяки досвіду поїздок по світу), що наявність або відсутність можливості подорожувати зовсім нічого не говорить про людину. Просто у декого є більше зобов’язань і менше доходів. Хтось змушений терпіти нецікаву роботу, бо треба дбати про сім’ю, хтось сам оплачує своє навчання, хтось крок за кроком йде до фінансової незалежності. Це зовсім не означає, що вони менше хочуть дізнаватися нове, ніж затяті мандрівники.

Вони не можуть відправитися в мандри за покликом душі, але розвиваються і вчаться в умовах, які їм пропонує життя. Вони вчаться старанно працювати, відкладати задоволення на потім і потроху робити себе кращими. Так, це не подорожі автостопом по Східній Європі, але хто скаже, що таке життя гірше загартовує характер?

Заохочувати людину “не перейматись через гроші”, “кинути все і йти за своєю мрією” демонструє лише глибоке нерозуміння того, що насправді означає “перейматись через щось”. Поблажливий мандрівник має на увазі, що не потрібно відводити грошам занадто багато місця у своєму житті. Йому здається, ніби ви віддали перевагу додатковому долару, а не неймовірно важливому досвіду. Проте “перейматися” через те, що відбувається, —  це усвідомлювати, що у вас немає іншого вибору, окрім як зробити заробіток грошей своїм пріоритетом. Тому що, якщо ти не зароблятимеш, або вирішиш витрачати тисячі на подорожі по Південній-Східній Азії, щоб знайти справжнього себе, ти можеш опинитися на вулиці. Якщо хтось думає, що у більшості людей в цьому питанні реально є можливість вибору, він проявляє образливу наївність.

Кожен з нас змушений самостійно прокладати шлях до горезвісної фінансової незалежності. Можливо, вам пощастило: ви подорожуєте, займаєтеся тим, чим хочете, і пробуєте все нове, тому що знаєте, що в разі чого — близькі допоможуть вам і підтримають. Немає причин соромитися або відчувати себе винуватим, хіба що через непродуктивність та марноту подібного способу життя.
Той, хто вважає лише свій шлях правильним для досягнення духовного просвітлення і надихає інших поводитись так само, — справжній негідник.
Велика частина надихаючих цитат підходить лише небагатьом щасливчикам, які задовольнили всі свої базові потреби. І якщо ви маєте потребу в грошах, не дай бог дотримуватись цих порад. Тинятися по Південній Америці та отримувати ще одну освіту просто так — дуже цікаво, але що залишиться в підсумку? Сувенірний брелок і ще більший бардак в житті.