У Туреччині мати українську дружину дуже престижно. Близько 40 відсотків дружин турків у Стамбулі слов’янки. Про це розповідає українка Вікторія Ядощук, яка живе та працює викладачем англійської у Туреччині, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на obozrevatel.
“У Туреччині дуже велика кількість курдів, сирійців та арабів і їхні традиції відрізняються. Тут на офіційному рівні можна одружуватися із двоюрідними братами та сестрами, але так роблять виключно курди, в яких прийнято одружуватися з родичами. Для самих турків родина – найсвятіше, що може бути.
За словами дівчини родини турків бувають двох типів – демократичні та традиційні. Їхнє співвідношення в країні приблизно однакове.
“Із демократичними все ясно, це люди, які не носять ніяких хіджабів чи паранджі. Дівчатка мають вибір робити що хочуть. Можна одружуватися із представниками інших національностей і релігій. Окрім того молодим людям можна зустрічати та жити разом до шлюбу. Представники демократичних сімей дуже часто одружуються з іноземцями. Мати дружину із України – це щось дуже престижне. Слов’янки набагато красивіші, ніж турчанки. До того ж турки пояснювали мені, що слов’янка буде для них чудовою дружиною, а заодно може робити кар’єру, грубо говорячи, не буде просто вдома сидіти”, – розповідає Вікторія Ядощук.
У родинах, де дотримуються традицій, все абсолютно навпаки. Жінки носять хустки, дівчата не можуть виходити на вулицю без дозволу. До заміжжя живуть лише з батьками.
“Я пригадую випадок, як після роботи я запропонувала колезі випити кави. У свої 35 років вона подзвонила до мами і питалася дозволу. Для мене це стало шоком. Як вона пояснила, оскільки вона незаміжня, їй не дозволяє батько. До речі, такі родини бувають дуже великі, 5-6 дітей це норма. Ясна річ, шлюби із представниками інших національностей та релігій для них недопустимі. Пригадую ще один випадок: студент років 20-ти сказав мені, що я гарна, але він не одружиться на мені, тому що я християнка”.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…