Святослав Вакарчук, виступаючи перед українцями в Нью-Йорку заявив, що найголовніше зараз для України – це підвищувати рівень освіти української нації. Про це повідомляє “Гордон”.
“Звичайно, всі ми вміємо читати і писати, але нинішньої освіти недостатньо. Я б сказав, нам потрібна не освіченість, а просвіта”, – зауважив він.
Вакарчук розповів про те, що його друг, який є представником української діаспори, пояснював американцям проблеми розвитку України на порівнянні двох дітей: одна дитина – пішла вчитися в Гарвард, а другу – до 18 років тримали в підвалі гoлoднoю.
“Ви хочете, щоб друга дитина була як перша? Так не буває. Потрібен час. Це дуже глибока аналогія і вона правильна. Тому що ті 70 роки радянського минулого і та історія, яку Україна пройшла до того, багато хто недооцінює внесок тих сотень років Російської імперії для України, які були ще до СРСР, вони так просто не пройшли “, – підкреслив він.
Вакарчук додав, що українцям мало одного бажання, щоб влитися у європейську сім’ю народів.
“Потрібно, щоб європейська сім’я сприймала нас, як своїх”, – продовжив він.
Музикант сказав, що українцям не потрібно копіювати все у країн Заходу.
“Ми, українці, самобутні люди і повинні нести свій генокод. І я впевнений, що ми і будемо його нести. Але, знаєте, ви можете бути самобутніми і мати свій почерк. Але коли вас вчать писати букви, ви повинні писати їх, як і інші, інакше вас не зрозуміють. А який у вас почерк буде, це вже не так важливо. І у нас хай буде свій український почерк, але букви, – загальносвітові. Які західна цивілізація сприймає, розуміє і якими користується”, – підсумував він.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…