УКРАЇНА LIVE

Нове дослідження, проведене під керівництвом Центру макроекології, еволюції та клімату в Університеті Копенгагена пояснює, як людська діяльність призводить до швидкого розвитку і появи нових видів.

У дослідженні висвітлюються численні приклади того, як діяльність людини впливає на еволюцію видів. Наприклад: як звичайний комар, переміщений до середовища підземної залізничної системи в Лондоні, створив свою виняткову популяцію. “Комар лондонської підземки” більше не може схрещуватися з надземними “родичами” й вважається абсолютно новим видом.

Все більше прикладів показують, що люди не тільки сприяють зникненню життя на землі, а й в деяких випадках винуваті у появі нових видів. Це може відбуватися через такі механізми, як випадкові інтродукції (переміщення тварин та рослин у нові місця існування), приручення тварин і виведення культурних рослин, неприродний відбір через полювання, або поява нових екосистем, таких як міське середовища.

“”Перспектива” штучно отримати нові види завдяки діяльності людини навряд чи буде викликати відчуття, що таким чином можна компенсувати втрати “природних” видів. Справді, для багатьох людей перспектива штучного біорізноманіття настільки ж лякаючи, як і його штучна деградація”, говорить провідний науковець Джозеф Булл з Центру макроекології, еволюції та клімату в університеті Копенгагена, Данія.

Але водночас науковці підкреслюють, що неможливо замінити представників тваринного та рослинного виду, що вимерли, на тих, що недавно еволюціонували. Тому охорона природи залишається настільки ж актуальною.