УКРАЇНА LIVE

Питання: Чому в Католицькій Церкві не допускаються до Причастя розлучені люди, які вступили в повторний шлюб?

Відповідь: Практика Католицької Церкви, заснована на Святому Письмі, така: до євхаристійного Причастя не допускаються розлучені, які вступили в новий шлюб. Не Церква позбавляє Причастя цих віруючих, а вони самі. Вони не можуть приступати до Причастя, оскільки їхній статус і життєва ситуація об’єктивно суперечать тій єдності любові між Христом і Церквою, яку означає і актуалізує Євхаристія (читаємо про це у «Familiaris consortio», 84 параграф).

Коли хтось із розлучених з’єднує своє життя з іншою людиною, залишаючись пов’язаним у церковному Таїнстві Шлюбу зі своїм шлюбним пapтнером, — він об’єктивно суперечить цьому смислу Євхаристії. Крім того, причащання розлучених, що вступили в новий шлюб, суперечить учительству Церкви про нерозривність шлюбу. Якщо ж розлучені полишають нового пapтнера або живуть із ним як брат і сестра, то вони можуть бути допущені до Таїнств.

Щоб розлучені люди, які вступили в другий шлюб, змогли отримати відпущення грiхів у Таїнстві Покаяння (сповіді), яке відкриває шлях до Причастя, вони мають бути готові змінити свою життєву ситуацію, щоб вона не суперечила нерозривності шлюбу. Це означає, що вони повинні покаятися у скоєному — тобто в укладенні нового шлюбу за наявності нерозривного шлюбу з колишнім шлюбним пapтнером. Адже розлучення, про яке ми говоримо, може існувати тільки на цивільному рівні; таким чином, перед Богом і Церквою людина в будь-якому разі залишається пов’язана шлюбними узами, навіть якщо розлучилася в РАЦСі.

Щоб отримати відпущення грiхів і можливість приймати Причастя, розлучені, які вступили в новий шлюб, повинні покаятися в порушенні подружньої вірності й розлучитися з тим, хто не є їхнім чоловіком/дружиною перед Богом. Якщо через серйозні обставини це неможливо — наприклад, з огляду на виховання спільних дітей, — то ті, що живуть у позашлюбному зв’язку, можуть жити разом, але в повному yтриманні від співжиття, про що і йдеться в апостольському повчанні «Familiaris consortio».

За допомогою благодаті, на яку повинен сподіватися кожен віруючий, і за допомогою своїх особистих зусиль відносини між тими, що живуть у позашлюбному зв’язку, мають перетворитись у відносини дружби, взаємної поваги і взаємної допомоги. Таким чином, розлучені, після укладення нового цивільного шлюбу, які щиро розкаялися і розлучилися або живуть як брат і сестра, можуть отримати відпущення грiхів і причащатися.

Але при такому рішенні слід уникати спoкyси для інших віруючих. Адже іншим невідомо, що пара прийняла рішення припинити нeзаконне співжиття. Тому настоятель парафії може причащати їх приватним чином, або ж вони будуть причащатися не в своїй парафії, а в іншій, там, де їх не знають.