УКРАЇНА LIVE

До нашого часу дійшло дуже мало відомостей про життя благочестивої пари.

Боярин Кирило перебував на службі в ростовських князів, володів значним статком, але не нехтував і звичайними сільськими працями, так як жив у селі. Жорстокий голод і монголо-татарська навала довели ростовського боярина до злиднів, передає Корупція.Інфо

Можливо, що свавільні московські намісники, які розпоряджалися в Ростові, наказали йому покинути місто, і тоді родина оселилася в селі Радонеж недалеко від церкви Різдва Христового. Кирило і Марія були людьми добрими і богоугодними. Вони допомагали бідним і хворим, приймали мандрівників. У такомі дусі вони виховали і своїх дітей – Стефана, Варфоломія і Петра.

Коли Варфоломій, майбутній ігумен Радонезький, попросив у батьків благословення на чернечий шлях, вони вмовили сина доглянути іх у старості і випробувати на твердість його рішення. Син погодився, щоб не нарушати батьківської волі і зберегти отцівське благословення.

З часом дух чернецтва передався від сина і до батьків. За звичаєм тих часів, благочестиві пари, у старості приймали чернечий постриг і йшли в монастир, щоб провести залишок свого земного життя в подвигах покаяння і молитви.

Бояри Кирило і Марія прийняли постриг і оселилися в Хотьковому монастирі, який був розміщений у чотирьох кілометрах від Радонежа.

Бояри-схимники з миром відійшли до Господа не пізніше 1399 року.