УКРАЇНА LIVE

Про це заявив вчора у вечірньому праймі на 112 каналі відомий український журналіст Дмитро Гордон, передає Корупція.Інфо

За його словами, прихильники і противники нинішнього Президента України Петра Порошенка обговорюють варіант захоплення АП.

Дмитро Гордон запитує: чи знає Порошенко, що вже ведуться розмови про те, за скільки можна захопити Адміністрацію Президента?

За словами журналіста, ніхто зачищати АП не збирається, просто планується захоплення.

Для чого і кому це потрібно, Гордон не повідомив.

Про те, що Порошенка хочуть прибрати і що він усім став противний говорять і багато експертів.

Ідея реформи, що перетворює парламентсько-президентську республіку в парламентську, народилася відразу у кількох політичних силах ще в 2015 році. Тоді вже стало ясно, що запобіжники від президентського всевладдя, закладені в терміново повернуту в 2014-му політреформу, не працюють, – пишуть «Вести».

Те, що передбачалося як парламентсько-президентська республіка, швидко перетворилася в фактично президентсько-парламентську. З моменту інавгурації Петра Порошенка жоден прем’єр не дорівнював йому за політичною вагою. І сам президент робив все, щоб проти нього не створилася коаліція, здатна висунути сильного прем’єра.

Така модель могла б влаштовувати більшість політичної еліти, якби не одна особливість Порошенко – його схильність «кидати» партнерів.

Список тих, хто став жертвою розірваних домовленостей, становить переважна більшість політеліти – від Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, які допомогли йому стати президентом, до Арсенія Яценюка та Ігоря Коломойського, що склали разом з Порошенком тріумвірат влади в 2014-му.

Єдиний, кого президенту поки не вдалося «кинути», – Арсен Аваков. Але і то – тільки завдяки особливій ролі в державі, яку зайняв міністр внутрішніх справ, маючи в своєму підпорядкуванні добровольчі батальйони.

Правда, поки Порошенко залишається вірним своєму ближньому колу – бізнесменам на кшталт Ігоря Кононенка та Юрія Косюка. Але навіть вони йому до кінця не довіряють. Приклад Саакашвілі показує, що навіть кумівство нічого не гарантує при нинішньому гарантові.

В результаті склалася ситуація, коли більшість впливових гравців не хочуть вкладатися в проект «Порошенко-2019», так як вже знають ціну таким домовленостям. Але проблема в тому, що альтернативний варіант не кращий: Тимошенко всі вони теж знають дуже добре і теж їй не вірять.

Тому в ситуації, коли прийнятною кандидатури на пост президента немає, відразу в декількох різних головах народилася думка про те, що такий пост взагалі не потрібен. Максимум, що потрібно, – це президент, обирається парламентом і йому підконтрольний.