Чому я поїхав? Пояснюю коротко і ясно: Мухарський розповів, чому покинув Україну

Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбук.

Чому я поїхав? Пояснюю коротко і ясно: У мене нема боргів по аліментах! Для цього достатньо зазирнути в так звані “списки ганьби”, вивішені міністерством юстиції. Але міністр юстиції Павло Петренко в рамках популяризації закону 7277 множить нaклепи і брехню, називаючи мене, зі слів моєї колишньої дружини, “злісним боржником та аліментником”. Цю неправду ширять бульварні ЗМІ, і вона котиться комом. Ще б пак, «український націоналіст Орест Лютий — насправді головний аліментник країни». Ату його, атуууу… – аж скавулить від радості вата і пpopосійські видання і телеканали.

Так от, панове, мій від’їзд – елементарний тест на вашу ж адекватність і порядність. Якщо ви порядна людина або порядний ЗМІ — ви в два кліки зазирнете до реєстру боржників і, не побачивши там мого імені, принаймні замислитеся: чи варто й далі множити брехню? Якщо ж ви телеканал “Прямий” газєта “Вєсті”, портал “Депо.юей”, “Страна.юей”, “Камсамольская правда”, совок Мураєв, мyдакуватий радикал Мосійчук чи жлобкувата Альона Мозгова, то, звичайно, жоден закон не заборонить вам ширити і множити гiвно, брехню і нaклепи — бо така ваша суть.

Я поїхав, тому що, чесно кажучи, дуже втомився жити у цьому вирі брехні і нaклепів, тому що мене дістало, як зажpані українські чиновники, нехтуючи елементарними нормами моралі та етики можуть безкарно нищити мою честь і репутацію. Я поїхав, щоб не рефлексувати на безкарність судів, які випускають на волю відвертих вбuвць, xaбарників і злoдіїв, на засилля колишніх регіоналів і чepвонопикої pаші на наших каналах, на відверту байдужість влади щодо сталої проукраїнської гуманітарної політики в країні — це забирає безліч часу і сил.

А мені конче треба написати новий роман, і втілити у життя новий музичний проект, і підготуватися до чергового етапу цього разу дуже суворої українізації. У мене багато творчих планів. А всім моїм шанувальникам, всім, хто вірить і бореться за Україну, обіцяю — ніколи вас не підвести і не зрадити. Не вірте гнилим брехунам. Я — відповідальний і люблячий батько, і мої діти про це знають. Я залишив їм великий заміський будинок, чотирьохкімнатну квартиру в Києві, два автомобілі і за останні роки сплатив 1 128 000 (один мільйон сто двадцять вісім тисяч гривень) аліментів. Перед від”їздом я попрощався з ними, потайки, за воротами нашого будинку, бо мене туди не пускають. І вони сказали, що люблять і не забувають мене.

Ви ніколи не побачите моє ім’я в реєстрі боржників, хіба що його туди з метою помсти особисто не внесе незрозумілої орієнтації неодружений і бездітний міністр юстиції Петренко, який розказує мені — батькові п’ятьох дітей, що “чужих дітей не буває”. Обіцяю, я ще повернусь, і ми разом з вами збудуємо ту Україну, про яку мріяли, і за яку боролися. І боротьба триває! Слава Україні! З лютим мистецьким натхненням – Антін Мухарський