УКРАЇНА LIVE

Із жовтня минулого року ціни на зйомну нерухомість збільшились на 20%. Тоді авторитетне видання Blооmbеrg назвало Київ містом із найменш доступним житлом серед економік, які розвиваються. В середньому це було 609 доларів.

Найкращим співвідношенням між середньою зарплатою в регіонах і вартістю оренди квартир виявилось у Полтаві, Житомирі та Кам’янці-Подільському. Найгіршою різниця є в у столиці.

Ріелтор Юлія Смірнова розповіла, що всі аксесуари, які можуть стояти в квартирі, не стільки для комфорту, скільки для заробітку. Це може бути в будь-якій квартирі незалежно від міста, району чи якості ремонту. “Наявність дрібної побутової техніки як то кавомашина, чайник, посудомийна машина одразу додають у ціні дві тисячі гривень”, – сказала вона.

За такі квартири в Києві можуть просити більше 22 тисяч гривень за місяць проживання. Вартість таких комфортних помешкань однакові для Києва, Одеси та Харкова.

Середній мінус коштуватиме однаково у містах-мільйонниках десь шість тисяч гривень. На такі квартири існує високий попит. Люди їдуть у пошуках роботи, а жити десь треба. І цим вдало користуються власники квартир. Зараз абсолютно вся орендна нерухомість зосереджена в одних руках. Точніше, рук багато, але все житло, яке нині здається, належить приватникам, говорить генеральний директор агентства нерухомості Олена Бібєрова.

“Немає гласних законів чи негласних законів ринку. Є ціна. Вона сьогодні така. А тренд встановлюють власники житла і попит”, – вважає Бібєрова.

У цю гру без правил хоче втрутитись держава. Виявляється, в Україні взагалі не існує окремого закону, який би регулював відносини між власниками квартир та орендарями. Неважко зрозуміти, що там все крутиться навколо особистих домовленостей, тому що ніхто не хоче віддавати зайву копійку брокерам і платити податки. Новий законопроект має вивести ринок у світло.

Ідея така: в Україні будуватимуть цілі державні будинки під оренду квартир. А переваг буде стільки, що всі винаймачі швиденько втікатимуть від приватників і орендуватимуть квартири легально у держави.

Щоб втримати клієнтів, власники квартир будуть змушені або зменшити платню, або покращити умови. Тільки наразі картина є малоймовірною. По-перше, в державі нікуди не ділась корупція, яка будь-яку ідею перетворить на хабарі чиновникам. По-друге, у держави немає грошей на такий проект. По-третє, вона намагається втрутитись на територію, де останнє слово належить громадам і мерам, які побояться злити своїх виборців. Тому все ризикує закінчитися просто новим податком і черговим підвищенням цін.