УКРАЇНА LIVE

З 15 березня українці не зможуть вільно поховати людину, яка померла навіть удома власною смертю. Так звані “правки Лозового” до Кримінального кодексу передбачають, що без довідки з суду поховання буде просто неможливим.

Чому та кому вигідне законодавство, яке не працює на практиці? Яким чином зміни можуть призвести до справжнього колапсу, коли тіла не зможуть ховати тижнями? Чи є спосіб врегулювання нових правил захоронення?

Відповіді давали експерти на прес-конференції в агенції Голос.ua

Як зміниться процедура захоронення?
Раніше, якщо помирала людина, на місце виїжджала швидка медична допомога і слідчо-оперативна група. Лікар констатував смерть, а слідчий відкривав карне провадження і відправляв тіло у морг з постановою на проведення судово-медичної експертизи. Без постанови морг не може прийняти тіло.

З 15 березня слідчому заборонять призначати експертизу, натомість зобов’яжуть звертатися за дозволом на проведення експертизи до суду. Рішення чекатимуть не менше 72 годин. Відтак виникнуть серйозні проблеми з оперативністю судових установ.

Як повідомляє екс-замголови головного слідчого управління МВС України Григорій Мамка, зміни до Кримінального кодексу Верховна Рада прийняла ще 6 жовтня 2017-го. З 15 березня вони набудуть чинності.

Що робити з трупом? Ніхто не розуміє, де він лежатиме. У домашніх умовах утримувати неможливо. Без рішення суду морги не прийматимуть тіло для проведення розтину і першочергової судово-медичної експертизи. Якою б смертю не померла людина: природньою чи насильницькою. Якщо людину вбили, взагалі завал: доки чекатимемо дозвіл на експертизу, втрачатимемо докази. Думаю, що отримаємо великий шквал скарг родичів, які будуть ображенні неприйманням тіл до моргів,– сказав Мамка.

Для чого вносили зміни до Кримінального кодексу?
Нардеп Лозовий вніс правки, щоб ускладнити слідство та полегшити життя собі й іншим корупціонерам, вважає експерт з соціальних питань Андрій Павловський.

“Ні мертвим, ні живим парламент нічого доброго не дає. Повністю абсурдні правки Лозового вдарять по всіх громадянах України. Вони ускладнять процедуру поховання й призведуть до перевантаження роботи судів. І так по коридорах не проштовхнутись. Таких випадків буде тисячами по країні. Судді вже в паніці, бо уявляють, що почнеться через дев’ять днів” – додає експерт.

До чого це може призвести?
Родичі чекатимуть по декілька тижнів, щоб поховати померлого, припускає Павловський. Окрім того, він переконаний, що хабарництво зросте.

За поховання людей згідно з чинним законодавством має виплачуватись соціальна допомога. Її отримання теж затримуватиметься. Поправки несуть велику корупційну загрозу. Щоб прискорити поховання, люди даватимуть хабарі суддям, експертам, патологоанатомам. Відкривається широка корупційна нива, на якій коситимуть бабло дуже довго і продуктивно,– пояснює експерт.

“Якийсь механізм придумають. Можливо, підставою для прийняття в морг стане дослідження замість експертизи. Але може виникнути серйозний колапс”, – вважає Мамка.

Натомість юрист Олександр Климчук вважає, що тіло за будь-якої умови відправлятимуть в морг. Проте до розтину приступатимуть значно пізніше.

І що робити в цей термін? Не думаю, що труп лежатиме вдома. Я на це надіюсь. Його мають повезти в морг. Але там не зможуть приступити до розтину, поки не отримають ухвалу суду. Тому морги будуть переповненні,– коментує юрист.

Як зарадити ситуації?
Поданий за ініціативи Нацполіції, Кабміну і групи нардепів законопроект може вирівняти ситуацію в законодавчому полі, переконує Мамка. Верховна Рада працює 13 і 14 березня. Але можливі тривалі дебати….

Нацполіція підняла це питання тиждень тому і внесла законопроект про зміни змін. Закони, які приймаються у Верховній Раді, не проходять належної експертизи в правових комітетах. Тому і відбувається прийняття суперечностей, які стають законами. Такий дисбаланс в законодавстві,– стверджує екс-замголови МВС України.

“Погано працює правовий комітет, який має ці питання контролювати. А експертні організації, які виносять висновки щодо законопроектів і говорять про прорахунки, ніхто не слухає. Крім того, день роботи Верховної Ради дорогий. Почнуться дебати. На темі захоронення піаритимуться. Буде політичний базар. Тому прогнози не обнадійливі”, – зазначає юрист.

А Павловський вважає, що парламент повністю себе дискредитував, адже законопроекти з кожним днем погіршують ситуацію в країні.

Мало того, що Верховна Рада отруює життя живим, вона добралась і до мертвих, – обурюється експерт.

Транспортування померлого до моргу обов’язкове?
Павловський переконаний, що не у всіх випадках померлого везли до моргу. Якщо людина похилого віку довго хворіла і померла вдома, то лікар видавав довідку про відсутність ознак насильницької смерті. А на наступний день тіло могли ховати. Тепер треба чекати дозволу тижнями.

На думку Климчука, судово-медична експертиза не проводилася лише тоді, коли родичі були проти розтину. Але в 99% випадках її таки здійснювали.

За словами Мамки, навіть ця процедура вже не діятиме.

“За законом тільки слідчий і прокурор має право видати документи, в тому числі і дозвіл на захоронення. Проведення судово-медичної експертизи не обмежене в часі. А тепер додасться і час для видачі довідки з суду. Як тут обійтися без зберігання тіла в морзі?” – обурюється екс-зам голови МВС України.

Чи будують нові морги?
За словами представника ритуального дому Андрія Дудника, у Києві достатньо моргів на сьогодні. І, так, нових не будують. В якому стані нинішні? Це вже інше питання.

Підійшовши за кілометр, відчуєте, що там морг. Але, якщо наблизитесь до приватного, не зрозумієте, де перебуваєте: у квартирі, у гостях, чи в морзі. Приватних моргів мало. Ціна утримання тіла в них істотно не відрізняється від ціни в державному морзі,– говорить Дудник.

За словами Павловського, непереповнених кладовищ в Києві немає. Альтернативний варіант – кремація. Але якщо хочете поховати в межах Києва – давайте хабарі муніципальним службам і комунальним конторам. Отака нині процедура.

“У нас зносяться старі кладовища, а на їхніх місцях будуються чи офісно-розважальні заклади, чи будівлі тих самих судів. Пам’ятаєте, як суд побудували на кістках? Просто могили знесли і побудували красиве приміщення суду. Там дійсно діялася чортівня”, – говорить експерт.

Дудник інформує, що в державі сьогодні нараховується 35 тисяч місць захоронення. Основна маса – сільські кладовища, де ховають людей в гробах. Інші – міські кладовища. І саме при похованні містян виникають труднощі і нюанси. Основну масу кремують, бо це набагато дешевше.

Але є проблема: тільки в Києві, Харкові та Одесі здійснюють кремацію. Тіла везуть туди з інших міст. Приватних крематоріїв не існує. І нові не будуються. Щоправда, проект із будівництва крематорію в Запоріжжі розглядається,
– додає експерт.

90% у Києві і понад 70% в Україні – саме стільки померлих піддають кремації.