УКРАЇНА LIVE

Історія молодої дівчини з Луцька вразила українців і поляків. 29-річна заробітчанка Олена Романенко на роботі поблизу польського міста Познань втратила руку. Ліву кінцівку затягнуло в сушильний апарат.

Місяць тому дівчина покинула медзаклад і вже перебуває вдома. Як вона себе почуває і чи добилася компенсації, в ексклюзивному інтерв’ю “ОГО” розповів чоловік постраждалої.

Руку виймали годину

Олена та Андрій приїхали до Польщі на заробітки. Жінка влаштувалася на роботу до пральні. Трагедія сталася на четвертий день роботи. Дівчина помітила вузол на білизні, вирішила його розмотати. Однак машина затягнула її ліву кінцівку.

– Втягувало руку мені поволі, я кричала дуже голосно, – пригадує момент трагедії Альона.

За словами дівчини, господар пральні не дозволив рятувальнику розрізати апарат. Мовляв, дуже дорогий. Доки чекали механіка, згаяли час, а жінка втратила руку. Травми були настільки серйозні, що лікарі мусили ампутувати руку українці.

Жінка каже, що інструктаж із техніки безпеки з нею ніхто не проводив:

– Ніхто мені інструктажі не проводив. Показували тільки ті працівниці, які вже довго на роботі, – додає Альона.

Під час скандалу польський власник звинуватив у всьому жінку. Сказав, що вона знала, як користуватися небезпечною технікою. Господар пральні грошей і допомоги не пропонував. У лікарні провідав українку лише раз.

Протез коштує 100 тисяч доларів

Уже місяць, як постраждала перебуває вдома. Хоч рука загоюється, але болі повністю не зникли. Альону чекає тривала реабілітація. Потім жінці встановлять дороговартісний німецький протез.

– В Альони рука досі болить, на кінцівці ще є незагоєні рани, – розповів “ОГО” Андрій РОМАНЕНКО. – Почала ходити на реабілітацію. Коли рана загоїться, зробимо примірку протеза. Його вартість сягає 100 тисяч доларів. Його плануємо оплатити з коштів, які плануємо відсудити у роботодавця. Поки жодних виплат він не зробив.

Подружжя вдячне людям, які підтримали. Також дякують польській владі за миттєву реакцію. Проте, нарікають на українську сторону, яка проігнорувала трагедію.

– Ми не хотіли нікого образити, любимо свою країну, але владі не потрібні. Досі ніхто не поцікавився станом дружини, хоча я писав листи в офіційне консульство України у Варшаві та в Кракові. Кілька разів через офіційні сторінки у Фейсбуці звертався до Петра Порошенка, але безрезультатно, – бідкається Андрій. – Польська сторона суттєво допомогла. Ми з Альоною щиро дякуємо землякам і рідним, які підставили плече у важку хвилину.