УКРАЇНА LIVE

Місяць тому губернатор Токіо Масудзое пішов у відставку, не чекаючи миті, коли буде винесено вотум недовіри. Все почалось з того, що громадськості стало відомо про його щотижневі поїздки на дачу на державному авто. Після оприлюднення цієї інформації стартували журналістські розслідування, що викрили більш серйозні корупційні злочини. Громадськість підняла хвилю – політик самотужки подав у відставку, розуміючи, що так буде “безболісніше” для імені та можливих спроб повернутись до політичної кар’єри.

В 1995 році Мона Салін, віце-прем’єр Швеції, що мала усі шанси стати прем’єром, теж пішла у відставку через подібні причини. На відміну від Масудзое спусковим гачком у неї стали не автопригоди, а 2 шоколадки, що вона придбала за державні кошти. Потім виявилось, що шоколадками пані не обмежилась і через обурення громадськості вона теж подала у відставку. Направду не важливо, що через якийсь час вона повернулась до політики – постійно працюючи над поверненням довіри. Важливо те, що 2 шоколадки – стали підгрунттям для відставки. У країнах, де громадяни мають достатній рівень гідності – ви знайдете чимало таких прикладів. І, якщо подивитись глибше, з цього випливає цікава закономірність: чим вищий середній показник власної гідності – тим вищий економічний рівень життя населення.

Гідність має різні виміри
У наведених вище прикладах вона виявляється у забороні сідати на шию і в формулі злочин>прощення. Формула злочину-прощення, полягає у виміренні такого Злочину, який би суспільство не могло пробачити політику. В Швеції от. наприклад, таким злочином у історичному прецеденті стали 2 шоколадки. У Японії – мандри на службовому авто. В Україні… Ми могли б звільнити з посади людину за те, що вона придбала 2 шоколадки? Можливо ми б обурились, якби вона їздила за наші податки на службовому авто на відпочинок? Ем, якщо ви знаєте такі випадки, це круто, але мені, на жаль, вони невідомі. Натомість, мені здається, що українці настільки люблять своїх політиків, що дозволяють прокручувати корупційні схеми, закриваючи на це очі і захищаючи ментально свою гордість фразами типу – “я все одно не можу нічого змінити”, або беручи хабара у еквіваленті кіло гречки-цукру. Проаналізувавши відсутність таких яскравих преценеднтів у нас, можна зробити закономірний висновок, що “злочинний поріг” нашої нації – надзвичайно високий. І щоб підняти з підсвідомого нашу гідність, нам потрібно, щоб на площі побили невинних студентів. Мабуть лише тоді ми вийдемо і скажемо своє щире “проти”. Але зовсім не для того, щоб змінити систему, а для того, щоб покарати виконавців (а не замовників) і повернутись додому. Саме такими були результати опитування – мотивації перебування на Майдані – 93% опитаних долучились до протесту через свавілля міліції, і лише 4% прийшли, щоб змінити саму систему. Щодо заборони сідати на шию, тут ситуація ще цікавіша і підсвідомо глибша. З ситуації з Масудзое і Салін можна прийти до висновку, що шведи і японці однаково не дадуть грабувати свої кошти ні будівельникам-сантехнікам, що роблять вдома ремонат, ні політикам вищого рівня. Вони однаково питатимуть за виконану роботу, і рівність у їх ставленні до людей будь-якого рівня буде однаковою. Ми ж українці гнобитимемо (зовсім справедливо) робітника, що поцупить у нас під час ремонту якусь річ, або не якісно зробить роботу. Але одразу ж магічно закриємо очі (самі благословляючи та породжуючи несправедливість), якщо з державних (тобто наших коштів-податків) посадовець придбає щось для себе, для своєї родини чи створить преференції для бізнесу. А це говорить про те, що українці мають ієрархічну вибірковість, кого саджати собі на голову, що свідчить про базову рабську ментальність, яка прийшла до нас у спадок від сторічь кріпацтва.

Найіронічніше в цьому те, що частина тих, хто використовує рабську ментальність – чудово усвідомлює ці процеси, продовжуючи далі нав’язувати ідею, що нічого неможливо змінити, підсовуючи на виборах одних і тих же людей та укорінюючи думку безальтернативності. Найсаркастичніше в цьому те, що українцям потрібно відкрити в собі цю заховану підсвідомістю гідність, що одразу ж магічним чином вплине на десятки і сотні речей у нашому економічному і політичному середовищі.