УКРАЇНА LIVE

За законом всі українці у критичному стані, яким необхідна така операція, мають отримувати стенти безкоштовно. Коли пацієнтів доставляють по швидкій, стенти та операція оплачуються державою, а не пацієнтом чи його родичами. Саме для цього щороку за кошти державного бюджету закуповуються десятки тисяч стентів, які потім розвозять по всій Україні і мають безкоштовно ставити пацієнтам.

Цікаво те, що як тільки стенти почали купувати міжнародні організації, а не Міністерство, вони подешевшали рівно на половину. Тобто за ті ж самі гроші міжнародники купують вдвічі більше стентів. Це – удвічі більше врятованих життів.

Лише минулого року держава через міжнародні організації закупила більше 23 тисяч стентів. Ціна стенту американського виробництва, закупленого за державний кошт, складає від 2 до 4 тисяч гривень.

Окремо стенти також закуповують і регіональні лікарні за кошти місцевих бюджетів. Щоправда – набагато дорожче, ніж це роблять міжнародні організації для Міністерства.

Чому дорожче? Тому що не всі лікарі поділяють прагнення врятувати більше життів та заощадити державні гроші. Мало того, деякі лікарні, маючи на складах закуплені за державний кошт стенти – відправляють родичів купувати стенти у знайомих їм компаній.

Так і з’являються рахунки на десятки, а іноді і сотні тисяч гривень, які виставляють родичам пацієнтів, поки ті борються за життя близьких в реанімаційних.

Рахунки на шалені суми за порятунок наших рідних з’являються через незнання родичів про те, що стент можна отримати безкоштовно, а ще – від жадібності лікарів і бажання заробити на тих, чиє серце знаходиться на межі смерті.

Гроші пацієнт оплачує не державній лікарні, а якійсь компанії і в 4-5 разів дорожче, ніж вони реально вартують. Чи буде хвора людина у критичному стані шукати, де купити дешевше, чи питати лікаря про те, де державні стенти? Звичайно, не буде. Рятуючи близьких ви побіжите платити будь-яку суму, аби не гаяти час для порятунку.

Отже замість того, щоб поставити вам безкоштовний стент – лікарі інституту серця відправляють вас в компанію “Екомед”. Компанію їм відому, оскільки в неї інститут і сам нерідко закуповує медичні вироби.

В Інституті серця, як то кажуть, “схвачено” все – на всіх посадах свої люди. Очолює інститут серця Борис Тодуров, який задекларував маєток на 700 “квадратів”, кілька квартир та майже півмільйона доларів готівкою.

Головою тендерного комітету Інституту працює бізнес-партнер дружини Тодурова – Віктор Шевченко. Благодійний фонд при Інституті “Серце на долоні” – теж веде до родини Тодурових. Засновникам фонду при інституті для пожертви грошей – є дочка Бориса Тодурова та її чоловік.

До речі, крім того, що інститут отримує стенти, закуплені за державний кошт та змушує пацієнтів самим їх купляти – вони ще й самі дозакуповують їх за кошти, виділені на інститут. Але купує інститут, не повірите, в декілька разів дорожче, ніж Міністерство.

Ті стенти, які держава купує по 3 тисячі гривень – Інститут серця купує по 12. Те саме і з іншими за параметрами стентами. Ті, які держава купує по 2 тисячі гривень – Інститут серця купує за 5.

Але Інститут серця не єдиний, хто не проти заробити на українцях із серцевою недостатністю. От, наприклад, Одеська обласна клінічна лікарня теж купує стенти в 2,5 рази дорожче, ніж міжнародні організації для держави. Стенти, які закуповують для Міністерства по 2 тисяч гривень, Одеська обласна лікарня купує по 5 тисяч.

Такі закупівлі можуть пояснити статки керівника Одеської лікарні Гульченко Юрія Івановича та його дружини-пенсіонерки. Вони – досить заможні люди. Гульченко задекларував 2 будинки по 150 “квадратів” кожен, 2 “Мерседеси”, земельні ділянки та навіть приватну моторну яхту.

Схожа ситуація і в інших містах та кардіологічних диспансерах, де керівники лікарень – мільйонери, в той час, як з літніх людей висмоктують останнє.

Ось, наприклад, Чернівецький обласний клінічний кардіологічний диспансер купує ліки в обхід електронної системи закупівель Prozorro. Натомість, державна клініка підписує угоди напряму з фармдистриб’юторами. І не повірите – теж купує стенти в 3 рази дорожче, ніж міжнародні організації. Замість 2 тисяч гривень Чернівецький кардіологічний диспансер платить 6 тисяч гривень.

А знаєте, як Чернівецька лікарня обійшла систему Prozorro, де потрібно проводити тендер між кількома учасниками, якщо закупівля вище 200 тисяч гривень?

Розділили закупівлю на дві. Купили 3 стенти за 18 тисяч гривень, а потім ще 32 за 191. Тобто замість проведення торгів на 207 тисяч лікарня уклала 2 угоди – на 18 і 191 тисячу. І все, конкуренція не потрібна, купуй напряму у своїх за скільки хочеш.

Керує Чернівецьким обласним диспансером без перебільшення – мільйонерка. Маковійчук Ірина разом з чоловіком, теж лікарем за освітою, задекларувала майже півмільйона доларів готівкою. Півмільйона доларів готівкою! Керівник районної обласної лікарні.

“Бізнес”, – сказала вона, власниця приватної клініки. От тільки за весь рік дохід від успішного бізнесу склав 127 тисяч гривень, а це десь 10 тисяч гривень на місяць.

Скажіть чи змогли б ви заощадити півмільйона доларів готівкою, отримуючи 10 тисяч на місяць від вашого бізнесу? І це ще не все – у власності сім’ї квартира на 400 квадратів. Не 40, 400! Квартира розміром з 3-поверховий будинок, БМВ, земля, та елітні годинники та ювелірні вироби.

До речі, на весіллі дочки головної лікарші нещодавно навіть виступала співачка Ольга Полякова, яка в середньому отримує 10-15 тисяч доларів за виступ.

Чи думаєте ви, що лікарі з власними яхтами, мільйонами в готівці будуть перейматися тим, щоб зекономити гроші і поставити бабусі безкоштовний стент? Навряд чи.

Скоріше за все, вони будуть критикувати міжнародні організації, які показують, за які реально гроші можна купувати стенти і ліки в Україні. Вони будуть критикувати медичну реформу, яка знищує тіньові бізнеси, в які вони перетворили державні лікарні. Вони будуть перейматися не пацієнтами, а власною кишенею.