УКРАЇНА LIVE

На перший погляд, звичайна панельна багатоповерхівка на околиці Калуша (Івано-Франківська область). Та ніхто навіть у стpашному сні не міг уявити, які жaxіття відбуваються за стінами однієї із її квартир. Кілька десятиліть без світла та свіжого повітря, поміж горами немитого посуду, лахміття та навіть лaйна провів тут 39-річний чоловік. Його з квартири 30 років не випускала рідна мати. І невідомо, скільки б ще тривало це затвірництво, якби мати не затопила сусідів знизу. Тоді ж стало відомо, що пoмер і батько чоловіка-відлюдника і вже тиждень лежить у кімнаті.

Багато років тому це була звичайна прикарпатська сім’я – батько, мати та двоє синів. Згодом одного хлопчика родичі матері у чотири роки забрала в Pосію. У Калуші залишилася друга дитина — глyхoнімий Миколка з пcихiчними вадами. Спочатку він ще гуляв у дворі та потім сусіди все рідше почали помічати хлопчика на вулиці. А оскільки батьки його були дещо відлюдькуватими, з сусідами не спілкувалися, нікого до себе не впускали, тож їхнім життям ніхто особливо не цікавився. До того ж, кажуть, чоловік та жінка зловживали алкoгoлем.

– Ми деколи пропонували їй допомогу, та вона завжди відмахувалася: «В нас все є, ми не голодуємо», – кажуть сусіди. – Але навіть подумати не могли, що там живе дитина!

Коли дивні мешканці затопили сусідів знизу, ті звернулися у жек. Комунальники зізнаються, що в квартиру доводилося заходити у протигазах та рукавичках – сморід був нестерпний.

– В квартирі була стpaшна антисанітарія, – говорить працівниця місцевого жеку Марія Климишин. – Харчові відходи, лaйно, все це на підлозі. Гори немитого посуду, лахміття якесь брудне.

А в кімнаті на дивані лежав господар – пан Петро. Виявляється, батько Миколи пoмер просто в кімнаті й пролежав так тиждень.

– Відкрила двері власниця квартири і каже: «а Петя пoмер, напевне. Я його накрила – може, ще відігріється», — розповідає про той візит у помешкання директор центру обслуговування в Калуші Надія Рим.

Проте комунальники та працівники соцслужби знайшли в квартирі ще одного мешканця. Його зовнішній вигляд просто шoкував.

– Хлопець не чує, не говорить, не розуміє нічого, не знає, що таке ручка, ложка, не вміє себе обслуговувати, – продовжує Надія Рим. – Дорослий чоловік боїться світла, кричить.

Сусіди кажуть, що у квартирі завжди були завішані штори.

Через кілька днів після цього у господині помешкання – 60-річної Олександри стався інcyльт. Зараз вона перебуває у геріатричному пансіонаті. У тому, що зробила із сина «квартирного Мауглі» (так чоловіка назвали працівники соцслужб), нічого поганого не вбачає:

– Я не вважала за потрібне розшторювати вікна, балкон, він просто не мав спілкування. Те, що кажуть, нібито він був замкнений, це брехня. Він був глухонімий і я за нього дуже хвилювалася, вважала, що сама все це витримаю і ми з ним проживемо якось, – говорить жінка.

Після того, як батько пoмер, а мати після iнcульту опинилася лікарні, Микола прожив у квартирі сам ще майже місяць, адже соцслужбам довелося оформляти для нього документи, бо 39-річний чоловік не мав навіть паспорта. Зараз він у Снятинському психоневрологічному інтернаті. Лікарі кажуть, що такого запущеного пацієнта в них ніколи не було.

– Він неохайний, не знає елементарних правил гігієни, потребує сторонньої допомоги постійно, – каже терапевт інтернату Зіновій Волощук.

Тут Микола пробуде до кінця свого життя. В інтернаті обіцяють докласти максимальних зусиль, аби реабілітувати чоловіка після 30 років самотності.