Світлані Дзюмі тоді було 26 років. Вона з дитинства жила танцями і марила азіатськими країнами, куди і поїхала за контрактом на роботу – в Корею. Через два роки віза закінчилася, чекати наступної, аж через півроку, вирушила додому в Тернопільську область. І тут – раптова пропозиція з Китаю: приїжджайте, беремо без кастингу. Контракт на півроку, пише “КП в Україні”.
Китаєць на ім’я Володимир. У театрі, де вона брала участь в шоу-програмі, Світлана відразу помітила симпатичного молодого китайця. Після вистави він кинув їй “Hi” – практично єдине, що знав по-англійськи.
– Як тебе звати? – запитала англійською Світлана.
– Володимир.
“Що?” – вухам своїм не повірила. Але згадала дівоче ворожіння на день Андрія. Тоді їй весь час випадало ім’я нареченого – Володимир. З думками “Де ж я Володимира в Китаї зустріну?” і їхала в далеку країну. Виявилося, напередодні Чан Го Цин дивився кіно про російського або українського хлопця, і ім’я у нього було – Володимир. Його і запам’ятав, вирушаючи знайомитися з танцівницею українкою – заздалегідь дізнався, звідки приїхала в їх невелике місто ця красуня.
“Або я – з нею, або ви – без мене”. Почали спілкуватися – через Гугл-перекладач. Минуло кілька місяців, настала пора повертатися в Україну, а звідти – в Корею, китайський контракт закінчився. Виникло цілком резонне питання: залишатися парою або розходитися? І незабаром Світлана полетіла додому – готувати документи для заміжжя.
– Китай досі не перестає дивувати – і місцеві жителі, і традиції, і їх побутові звички, – розповідає Світлана Дзюма. – Наприклад, китайці готові майже що бuтися до кpoві, відстоюючи своє бажання заплатити в ресторані за всю компанію. А найстрашніше для них, як вони кажуть, втратити обличчя – зробити щось недостойне, що, на їхню думку, кидає тінь на весь Китай. Наприклад, бути неввічливим або відмовити в допомозі людині на вулиці – в їх очах це майже злoчин.
Традиції в Китаї, за словами Світлани, шанують вище заповідей. Для китайців сім’я завжди на першому місці. Не послухатися батьків наважуються одиниці. А батьки з приводу романів з іноземцями мислять однаково: любов любов’ю, а одружуватися – тільки на своїх.
– Перед першим знайомством Джейсон (я чоловіка називаю так) не сказав своїм батькам, що я – іноземка, і вони, побачивши мене просто впали в крісла, не могли слова вимовити, – каже Світлана. – Майбутній чоловік теж уперся – якщо не приймуть мене в сім’ю, то він з неї піде. А для китайських батьків втеча сина з сім’ї – подія гірше не придумаєш. І їм довелося змиритися. Хоча зараз я для них улюблена невістка.
За наречену доводиться платити. У тутешніх сім’ях моляться, щоб народився син – адже саме син в майбутньому зобов’язаний, і це прописано в законі, залишатися разом з батьками, забезпечувати і доглядати за ними. Дівчата після заміжжя переходять в сім’ю свого обранця – від дня весілля вони належать іншому роду.
Одружитися, до речі, теж недешево. Одного бажання мало – за наречену треба заплатити.
– У китайців прийнято на повному серйозі викуповувати наречену – яку суму назвали батьки, стільки наречений повинен заплатити, – каже Світлана. – Батьки нареченої складають рахунок, де прописано, скільки вони витратили на дитсадок для дочки, на школу, на освіту, на вивчення іноземних мов, інші заняття і репетиторів – все-все, що було до цього моменту. “Якщо ти хочеш у нас забрати дочку, оплати все, що ми на неї витратили, щоб виростити її для тебе”. У великих містах ця сума становить в середньому 10 тисяч доларів, в Пекіні – 30-60 тисяч, в невеликих містечках – від 3-4 тисяч.
Перед весіллям Джейсон підготував викуп – 10 тисяч доларів, щоб передати батькам коханої. До речі, молоді подумували зіграти весілля в Україні, але як раз почалася АTО – Китай з метою безпеки перестав видавати візи своїм громадянам. З тієї ж причини – не вдалося отримати візу – не змогли приїхати батьки Світлани. А весілля було в старовинному китайському стилі – наречену вісім чоловік несли в палантин, наречений “прискакав” за нею на коні. Потім – привітання, частування батьків чаєм, келих шампанського з усіма родичами.
– Закінчилося наше весілля в обід – поїли, привітали, вручили гроші, і по домівках – тут так прийнято, не святкують до ночі або навіть кілька днів, як у нас, – каже Світлана. – Гроші потім забирають батьки – вони за традицією оплачують банкет.
Першими встановили опалення. Від викупу за наречену батьки Світлани відмовилися – але зажадали подарунків, коли китайський зять приїде в гості. Звичайно, в жарт, але Джейсон – хлопець серйозний, по приїзді в Україну завалив сім’ю дружини презентами. Прийняв християнство – без всяких прохань і натяків, після чого в Україні зіграли ще одне весілля, вже за нашими традиціями.
Сім’я святкує як китайські свята, так і українські. З перших найголовніший – Новий рік, який відзначають два тижні, а відразу за ним – день китайських ліхтариків і зустріч весни. А ще – осінній День сім’ї, який святкують у вересні в повний місяць. З українських – Різдво, Великдень і теж Новий рік. Цього року відзначали Новий рік і Різдво всією українською громадою містечка – у вишиванках. Світлана пекла паски, робила крашанки і пригощала українськими стравами китайських свекра і свекруху. Правда, за що українці люблять борщ, вони до сих пір не зрозуміли. А ось сало, оселедець і солоні огірки стали в родині улюбленими продуктами. Дістати їх важче, ніж у нас, але можна.
До речі, батьки Джейсона – Чан Го Цина стали першими в своєму селищі, хто встановив батареї – в Китаї вважають, що краще спати в двох куртках, ніж заплатити за тепло – для них це викинуті на вітер гроші. Також ні в кого немає ванни – тільки душ. Встановити опалення зажадала українська невістка, інакше взимку онука не привезуть.
Також, на відміну від інших, Джейсон і Світлана живуть окремо від його батьків – це також вимога дівчини. Адже надто складно постійно жити в нерозумінні через різницю культур.
Сина назвали Михайлом. Подружжя до цього часу спілкуються за допомогою Гугл-перекладача. Ні, звичайно, мову Джейсон підучив, але для обговорення не тільки побутових питань все одно словникового запасу не вистачає.
У пари підростає син Міша, хрещений як Михайло Чанг Мо Лін. З огляду на китайську писемність, де кожен ієрогліф має особливе значення, він – перший китаєць з таким ім’ям. Вибір імені дитини – один з найважливіших пунктів, адже, як кажуть, як корабель назвете …
– Джейсон не спав добрих два тижні, поки придумував ім’я, – сміється Світлана. – І придумав дійсно оригінальне серед китайців. Перший ієрогліф – прізвище, ще два – ім’я, а загальне значення приблизно таке – “той, хто ніколи не буде голодним і буде вільним”. Не бути голодним для китайця – основне. Вони ніколи не питають “Як справи?”, А тільки “Ти не голодний?”. І якщо відповідь – “Ні”, значить, у тебе все в порядку.
Маленький Міша поки змішує китайсько-українську мову – тато з ним говорить китайською, мама – українською. А може додати і англійське слово – адже чує, як між собою спілкуються батьки.
А ще – незабаром подружжя чекає поповнення. Дівчинка, яку, як вважає Джейсон, він вимолив у Бога. На відміну від китайських дружин, які через місяць після пoлoгів виходять на роботу, віддаючи дитину бабусі і дідусю, Світлана вирішила ростити дітей сама. Хоча за традицією перший час за невісткою повинна доглядати свекруха, а потім – забирати внука на виховання. У майбутньому дівчина планує повернутися до улюбленого заняття – танців.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…