УКРАЇНА LIVE

Щеплення формують імунітет шляхом того, що виробляються антитіла, як при зіткненні з хворобою. Ці антитіла надалі захищають організм від тих хвороб, від яких зроблено щеплення. Завдяки вакцинації людство побороло натуральну віспу, синдром вродженої краснухи та майже подолало поліомієліт, дифтерію, кір та гемофільні інфекції.

За словами лікарки Станіслави Гапонової, випадків смерті, яка доведено пов’язана з вакцинацією, відомо дуже мало. Частіше мають місце випадки збігу хвороби та вакцинації.

В Україні з доведених випадків за останні 15 років відомий тільки один – смерть підлітка від анафілактичного шоку після щеплення проти кору. Анафілактичний шок – це миттєва алергічна реакція, яка може бути на будь-які ліки, зокрема, і на вакцину.

Після цього в Україні масово почали відмовлятись від щеплень проти кору, що спровокувало нові спалахи захворювання. У 2017 році на недугу захворіли 4767 людей.

Існує ще один міф про те, що вакцини викликають аутизм. Це неправда. Твердження вже багаторазово спростоване. Лікар, який нібито провів це дослідження, позбавлений диплому та права працювати медиком за підробку результатів дослідження, – розповіла інфекціоніст.

Звичайно, вакцинація в Україні, як і в усіх інших країнах світу, є обов’язковою. Рівень охоплення щеплень в Україні залежить від регіону та в середньому становить 40-50%.

І це дуже низький рівень, який сприяє виникненню спалахів захворювань, які можна контролювати вакцинацією, а надалі й виникненню епідемій. Зараз спостерігається спалах кору. В 2015 році було декілька випадків поліомієліту. Експерти повідомляють про можливий спалах дифтерії в найближчий час.

Багато країн у світі, зокрема, в Європі, проходили через антивакцинальний рух. До України ця хвиля докотилась кілька років тому, та, на жаль, деякий час підтримувалась ЗМІ та подекуди навіть самими лікарями. Деякий час вважалось дуже прогресивним не робити щеплення.

Чимало людей не могли навіть пояснити, чому вони так роблять, але це було “модно”. Деякі більш вигадливі антивакцинальники знаходили всілякі теорії “всесвітньої змови”, або того, що Україна була полігоном для випробування вакцин.

На сьогодні є позитивні зрушення у справі вакцинації завдяки тому, що багато людей подорожують або мають родичів та друзів за кордоном, і бачать, що там робляться всі щеплення. Крім того, ЗМІ почали проводити вакцинальну, а не антивакцинальну кампанію.

Лікарі стали свідомішими, перейняли закордонний досвід боротьби з антивакцинаторами. Є багато ентузіастів руху за вакцинацію як серед лікарів, так і серед свідомих батьків.

Суспільний імунітет – це імунітет, який формується у відповідь на щеплення. Але рахується не одна дитина чи доросла людина, а сумарна кількість людей, що мають щеплення. Чим більше таких людей, тим кращий суспільний імунітет. Щоб в країні не виникла епідемія хвороби, рівень вакцинації від хвороби має сягати близько 90%.

Діти мають записи про щеплення в амбулаторній картці. Але якщо ця картка втрачена і немає відомостей щодо щеплення – дитина вважається невакцинованою і щеплення починаються спочатку.

Немає сенсу у визначенні захисних антитіл, тому що ніхто не знає, який рівень цих антитіл вважається захисним і навіть якщо людині колись робили таке щеплення, повтор щеплення не нашкодить, а тільки сприятиме кращому імунітету, – зазначила інфекціоніст МС “Добробут” Станіслава Гапонова.

Протипоказань до щеплень дуже мало. Деякі щеплення не можна робити при СНІДі та при деяких онкологічних хворобах. Не можна робити щеплення при гострих та загостренні хронічних хвороб. Але можна – відразу після одужання або настання ремісії. Щеплення не потребує спеціальної підготовки. Має бути огляд лікаря, який встановить, що людина на момент огляду здорова.

Треба розрізняти ускладнення та реакції на вакцинацію. Реакції на вакцинацію бувають і мають бути – це підвищення температури, незначне почервоніння та ущільнення в місці уколу, неспокій дитини. Це нормальні реакції на щеплення. Ускладнення – це, в першу чергу, анафілактичний шок, який, на щастя, буває надзвичайно рідко. Інколи, теж дуже рідко, бувають судоми та невпинний плач дитини. Деякі щеплення можуть іноді викликати великі ущільнення – інфільтрати, – розповіла лікарка.

Найчастіше українці роблять щеплення від дифтерії, правцю, кашлюку та поліомієліту; також, особливо останнім часом, від кору, краснухи, паротиту. Дорослі теж останнім часом все частіше вакцинуються від дифтерії та правця.

Менше робиться щеплень від гепатиту В, не завжди в комплексі робиться щеплення від гемофільної інфекції. Про ті щеплення, які є рекомендованими і не входять до обов’язкового календаря – майже взагалі не проводяться.

Хоча вони є дуже важливими та мають назву рекомендованих у зв’язку з тим, що не можуть надаватись коштом держави, а тільки за власний кошт пацієнтів. До них належать: щеплення від ротавірусної інфекції, щеплення від пневмококової інфекції, щеплення від менінгококової інфекції, щеплення від вітряної віспи, від гепатиту А та від грипу.