Проблема буллінга, цькування підлітками один одного, в Україні набуває масштабів епідемії. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає четверте місце в світі за рівнем підліткової агресії, пропускаючи вперед тільки Росію, Албанію та Білорусь.
Згідно з дослідженням, проведеним UNICEF Ukraine у 2017 році, з таким явищем стикалися 67% українських школярів. Причому 40% з них нікому не розповідають про насильство, навіть батькам.
У два рази частіше об’єктами для насмішок і знущань стають сором’язливі і небалакучі діти. Хоча в зоні ризику можуть виявитися всі, хто чимось відрізняється від загальноприйнятої “норми”. Наслідки ж цькування жахливі: це важкі психологічні, а іноді і фізичні травми аж до суїциду.
“За буллінг нікого не карають, вважається, що “можна”, ніякої просвітницької роботи не ведеться, отже, епідемія може поширюватися і далі”, – констатує засновник і директор ліцею Гранд Володимир Співаковський.
Історія, яка нещодавно відбулася в столичному ліцеї № 21, вражає своєю жорстокістю. Там однокласники били 12-річного Максима Черникова до тих пір, поки не зламали йому хребта. Процес побиття знімали на відео.
Вже чотири місяці підліток, який раніше займався плаванням і танцями, прикутий до ліжка – лікарі дозволяють йому вставати раз на день на 20 хвилин. А попереду ще три місяці такого режиму з подальшою тривалою реабілітацію.
“За шість хвилин скалічили життя моєї дитини”, – каже мати Максима Анна Чернікова. Вона написала заяву в поліцію і сподівається залучити кривдників до кримінальної відповідальності.
А Аліса Лобач, 10-річна учениця столичної школи № 263, викреслює дні в календарі, що залишилися до закінчення четвертого класу. Уже два роки вона переживає конфлікт з двома однокласницями, які систематично знущаються над нею.
Коли в грудні одна з кривдниць вдарила дівчинку кулаком в око, її мати Анастасія Кропельницька вирушила в поліцію. Розслідування закінчилося судом, батьків задираки змусили заплатити штраф, однак цькування тільки посилилися.
Експерти вказують на зростаючу агресивність нинішніх підлітків і пов’язують її з насильством, яке в надлишку присутній в кінофільмах, телепрограмах і соцмережах.
У той же час, експерти переконані, що безпека в школі безпосередньо залежить саме від вчителів і атмосфери, яку вони створюють в класі.
Навіть простий заборонний знак “стоп буллінг”, на зразок дорожнього, встановлений в класах, шкільних коридорах, туалетах, їдальнях зупиняє кожного п’ятого агресивного підлітка, готового образити однолітка.
У деяких школах існує “антібуллінговий” договір, який підписують учень, батьки, вчитель і самоврядування школи.
Ще одна поширена практика в європейських школах, де, за статистикою, 10-15% учнів беруть участь в актах насильства, – спеціальні тренінги у форматі рольових ігор. В результаті народжується своєрідний протокол дій, коли дитина, що піддається цькуванню, знає, що йому потрібно, наприклад, записувати всі подібні випадки, збирати докази і потім з цим звернутися до вчителів.
Нововведення обіцяють принести значні зміни, які позитивно позначаться на кожній родині та допоможуть виховувати нове…
Недотримання цієї вимоги може призвести до неприємних наслідків, включаючи повернення незаконно виплачених коштів Для багатьох…
Ситуація починає набувати дедалі більших масштабів, і зниження мобілізаційного віку стане точкою неповернення На початку…
Олег Тимошенко, керівник Черкаського ТЦК, зізнався, що іноді переглядає пабліки, де повідомляють про місця видачі…
Поліція Рахівщини затримала 46-річного закарпатця, який п’яним вбив знайомого ножем у чужому будинку. Про це…
Українські вчителі, які викладають у 5–9 класах, почали ставити оцінки школярам за новою системою. Основна…