УКРАЇНА LIVE

В Європі можна дослідити м’ясо на сотні антибіотиків, а на упаковці виробників зобов’язують про це писати.

90% українських ферм використовують під час вирощування тварин антибіотики. Вони є в курятині, свинині, яловичині, у м’ясі індика та кролика. Це стало частиною промислового і навіть домашнього вирощування тварин. Кожні чотири дні в України вмирає одна дитина від пневмонії, яку неможливо вилікувати. При цьому боротися із захворюванням стає дедалі складніше. Проблема в тому, що тваринам дають ті самі препарати, що й людям. Тільки вони дешевші. На відміну від західних країн в Україні вони є у вільному доступі. Як саме розводити антибіотик свиням та курчатам – пишуть на будь-якому фермерському сайті, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

На підприємствах антибіотики дають системно для профілактики хвороб та швидкого росту. Виявляється, пеніцилін прискорює зростання тварин до 30% в масі. І тепер він, який свого часу став дивом і порятунком людства, на людей не діє. Навіть звичайне загноєння при подряпині може стати смертельним. Ще у 2009 у Європі стали масово вивчати, що призводить до появи таких бактерій, на які не діють ліки. Виявилось, що це їжа, зокрема, м’ясо. А насправді вживаємо щодня.

Від цього частина бактерій у наших організмах помирають, але частина виживає і стає новими супербактеріями, які вже ніякі антибіотики не беруть. Принципово нових антибіотиків людство не винаходить з 1987 року. Утім, антибіотики в м’ясі у державі нікого не цікавлять. Хоча Держспоживслужба має перелік 30 антибіотиків, для яких визначені граничні концентрації. Втім обов’язкової перевірки немає. Є лише план держмоніторингу, яким займається Інститут з лабораторної діагностики.

“Здаються антибіотики згідно з обов’язковим мінімальним переліком. Це тетрациклінова група і цинбацитрацин”, – розповів Юрій Сілаєв, завідувач відділу організації моніторингових досліджень НДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. За його словами, результати є секретом, а, якщо будуть знайдені перевищені норми, то виробник має відкликати партію продукції, заплатити штраф. Таким чином, ця бюджетна структура замість того, щоб рятувати українців або хоча б інформувати, непогано заробляє на цих аналізах. Дослідити шматок на один антибіотик коштує кілька тисяч гривень. Якщо їх близко 30, то це вже тисячі гривень, а головне – їх все одно не знайдуть, адже виробники в курсі, які 30 антибіотиків тут спроможні знайти. На ринку загалом існують кілька сотень.

“Усе зекономлене на їжі українці потім у десять разів переплачують в лікарні. Україна за наші гроші утримує цілу структуру, яка вдає, що слідкує за безпекою харчів. Берете м’ясо – вимагайте сертифікат і заповнюйте “книгу скарг”. Коли там буде сотня записів, вони точно зарухаються. Якщо вже їсте курку чи свинину – зливайте перший бульйон, бо це хімічний розчин, а не їжа. Не куштуйте пташиного жиру та шкірки. Чим довша термічна обробка, тим краще. І – головне уникайте страв із печінки, де збирається все небезпечне”, – йдеться у сюжеті.