УКРАЇНА LIVE

-І все-таки Катька молодець, я вважаю! – говорила дівчина подрузі. – відвоювати-таки спадок свій у рідні. Всі суди – в її користь! А що, все повинно бути по закону! Ось, після свят вселилася нарешті в свою квартиру. Завезла матеріали, робітників, ремонт почала робити. Я проект бачила, який дизайнер їй зробив – краса буде! Обіцяла на новосілля покликати в березні!

– Зрозуміло. Відсудила, значить, квартиру, виставила сестру рідну з двома дітьми, з немовлям на руках. І куди тепер вони поїхали, не знаєш?

– Точно не знаю. Здається, говорили – до якоїсь своєї шкільної подруги сестриця її з дітьми з’їхала, тимчасово.

– До подруги, всім табором? Ти серйозно? Адже це не вирішення проблеми. Ну тиждень, ну місяць у подруги. А далі-то що?

– Звідки я знаю? Сама нехай думає, це не мої проблеми. І не Катькині. Ти так говориш, ніби судиш Катерину нашу. А вона, між іншим, не чуже загарбала, а своє повернула! Нерухомість, яку спритні родичі присвоїли! Треба було віддати своє? Катька теж вже не студентка давно, по знімних квартирах мотатися. Їм з Анре одружитися пора давно, дітей наpoджувати!

– Все одно, не по-людськи якось вийшло. Сестру її шкода. У мене б духу не вистачило виставити рідних на вулицю.

– Угу. На то і розрахунок, мабуть, був у всієї рідні, що у Катьки духу не вистачить – дітей на вулицю. Не стане, мовляв, судитися з рідною сестрою! А тепер вся рідня на неї озлобилась. Ну ще б пак, в кінці кінців доведеться, мабуть, тіткам сестричку з дітьми до себе брати. Бойкот їй оголосили, на телефонах в чорні списки внесли, гидоти пишуть в соцмережах з лівих аккаунтів?. Дитячий садок! А це дорослі люди, деякі навіть пенсіонери вже.

– Так, виходить, спадок відвоювала, а сім’ю втратила.

– Ой, та прямо, «сім’я», ага! Якраз ця ситуація з квартирою і показала наочно, що там не сім’я, а клубок змій. Всі один одного ненавидять і в глотки готові впитися, як тільки перестаєш танцювати під їхню дудку. Не знаю, я в цій ситуації на боці Катьки. Належить згідно із законом – забирай! І нема чого постійно озиратися на родичів і тих, «кому потрібніше»

Бери те, що належить тобі по закону, і крапка. Свої інтереси треба вміти відстоювати. А то, що при цьому є ображена сторона – ну що ж. Нічого особистого. Слабкого завжди є, кому пожаліти, а хто пошкодує тебе, коли ти все благородно віддаси і підеш без нічого в блакитну далечінь? Через якийсь час про цю шляхетність ніхто і не згадає.

-А все ж так чинити з рідними не можна? Сім’я, родичі – це святе, і руйнувати відносини з-за грошей неприпустимо? Віддай тому, кому потрібніше – і тобі повернеться сторицею?