Хлопчики не вміють говорити, лише видають дивні звуки, не знають навіть скільки їм років. Вони спостерігають за похованнями і це для них – найбільша радість із усіх можливих. Могили ніби стали для дітей пісочницями, а похорони – розвагою.
Ужгородка Тетяна Серветник випадково знайшла дітей і була вражена побаченим.
«Перед Пасхою я ходила прибирати могилу мами і побачила їх. Тоді саме ховали молодого хлопця. Було дуже багато людей, які плакали і діти на це дивилися. Вони були без батьків, брудні і трішки неохайні, – розповіла жінка. – Мені стало дуже шкода хлопчиків, що вони щодня дивляться на таке. Я намагалася з ними поговорити, та вони не відповідали. Не казали навіть як їх звати. Але заговорити вони могли б, якби їх цього навчили. Живуть діти поруч із кладовищем. Я питала у сусідів про родину. Жінка сказала, що сім’я непогана, не питуща, мама не працює, а бабуся – прибиральниця в школі, два дорослі брати працюють і скандалів уже немає».
Тетяна захотіла на власні очі глянути, що ж відбувається в тому дивному будинку, попросила чоловіка купити продуктів і передати їх батькам хлопчиків, але в хату його не пустили, хоч пакунки і забрали.
Що ж відбувається в цій дивній родині? Чому маленькі мауглі живуть серед мерців? Як пояснять це рідні?
Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла На цих кадрах — бійці 1-го окремого центру…
Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати. Наземні роботизовані комплекси — це технологічна перевага,…
Морська піхота — це про характер, витримку й готовність діяти там, де найважче.Тут немає випадкових…
Безпілотні системи - це очі війська, його точна міць і смертельний вирок для ворога. Пілоти…
«Я відчуваю себе на своєму місці» Бо в Третьому корпусі кожен може розкрити свою роль…
‼Історія порятунку коханої людини на полі бою! 🔺Будь як “Сирена” і приєднуйся до батальйону безпілотних…