Наталію Серебрій з Енергодара Запорізької області 7 років тримав у неволі цивільний чоловік В’ячеслав Рєпін. Від нього народила двох доньок. Навесні за сприяння українського посольства Наталія разом із дітьми повернулась в Україну. Їй пообіцяли: впродовж місяця українська влада виділить житло. Досі цього не зробили.
“Власного житла в Україні не лишилось. Квартиру в Енергодарі продали, коли переїхали з мамою до Москви. Вона там працювала. Я навчалася в коледжі на менеджера, підробляла моделлю, – розповідає Наталія. – Під час однієї з рекламних акцій познайомилась із В’ячеславом Рєпіним. Пропонував зустрітися. Я спершу відмовлялась. Бентежила велика різниця у віці – 27 років. Йому на той час було 45. Зрештою погодилась. Після першої зустрічі ніби під гіпноз попала. Весь вільний час проводили разом, багато говорили. Було відчуття, що більше такого чоловіка не зустріну”.
За вимогою чоловіка Наталія покинула модельну кар’єру. Взяла академвідпустку.
“Як зійшлися, заховав мій паспорт у сейф. Пояснив, так буде надійніше. Пізніше під ключем опинились і свідоцтва про народження – моє та дітей, – продовжує Наталія. – Постійно зривався через ревнощі. Влаштовував скандали, тріпав за руку, штурхав. Потім переконував, що це я спровокувала його. Усвідомила, що живу з тираном, коли відлупцював мене вагітну. Розлютився, бо надпила його чай. Після пологів у мене сім місяців була кровотеча. До лікаря не повіз”.
З родичами Наталія могла спілкуватись телефоном не більше 15 хв в присутності Рєпіна. Особисті зустрічі проходили так само. Говорити про побої чоловік забороняв. Погрожував фізичною розправою.
“У мене не було особистого простору, – каже Наталія. – Коли заходила в туалет, двері замикати заборонялось. Інакше відчиняв викруткою. Фарбуватись я мала тільки вдома для нього. Забороняв контрацепцію. Виходити з квартири не дозволяв, замикав. Бувало, по два місяці сиділа вдома”.
Наталія Серебрій тричі намагалась утекти від чоловіка. Він щоразу знаходив її і повертав додому. За спробу втечі – лупцював.
“Тиждень могла пролежати в ліжку, боляче було навіть повернутися. Після сексуального насилля в мене відкрилася кровотеча. Тривала три з половиною місяці. Я була при смерті, коли відвіз мене в лікарню, – згадує жінка. – Головний лікар зрозуміла, в якому я стані. Допомогла мені втекти. Я вперше за сім років пройшла медогляд. Виявили переломи ребер, вдавлений перелом черепа, до того ж деформованого з двох сторін. Проти Рєпіна в Росії відкрили кримінальну справу. Він коли дізнався, втік до Туреччини. Доки він на волі, не можу почуватися в безпеці”.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…