Революція з адмінпослугами: як спростять життя українцям

В Україні планують довести до ладу процес отримання адмінпослуг. Народні депутати вже зареєстрували законопроект № 8602, який може об’єднати дані з сотні серверів до Єдиного держреєстру.

Що зміниться в разі прийняття законопроекту і як українці користуватимуться базою даних.
Як вказують автори законопроекту, зараз в Україні існує кілька сотень різних реєстрів, що ніяк між собою не пов’язані.

“На сьогодні в Україні відсутнє єдине правове поле створення, функціонування та інформаційної взаємодії державних, комунальних та інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем; відсутня єдина термінологія, єдині вимоги до створення, обміну, зберігання, виправлення і формату даних”, – сказано у пояснювальній записці до проекту закону.
Спираючись на дані Державного агентства з питань електронного уряду, було нараховано понад 350 вже наявних держреєстрів, балансоутримувачами яких є близько 80 держорганів. Ці ж реєстри регулюються 190 актами, 135 з яких є законами.

Такий розклад створює відчутні проблеми під час взаємодії одного реєстру з іншим. Крім того, в кожному профільному держоргані на утримання реєстру виділяються бюджетні гроші, через що робота цих реєстрів стає невиправдано дорогою.
“Прийняття законопроекту за рахунок заборони дублювання даних і побудови середовища обміну інформацією дозволить мінімум на 15% скоротити витрати на супровід реєстрів, а також значно підвищить якість та швидкість надання адміністративних та інших державних послуг” – впевнені його ініціатори.

Законопроект також передбачає створення кількох напрямків реєстру, які об’єднають інформацію з держреєстрів (єдиний державний демографічний реєстр, єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державний земельний кадастр), комунальний реєстр, реєстри саморегульованих організацій, а також інші види реєстрів.

Об’єктами публічних електронних реєстрів визначено: фізособи та їхні об’єднання, юридичні особи; земля і земельні ділянки з розташованими на них об’єктами нерухомості; окремі спеціальні статуси фізосіб та їхніх об’єднань, юридичних осіб; сертифікати, ліцензії, декларації та багато іншого.
При цьому зазначено, що дана взаємодія реєстрів проходитиме за принципом взаємного пошуку, а також обміну реєстру даними в режимі “е-запит – е-відповідь”.

Закон у разі прийняття набуває чинності з 1 січня 2021 року.

Для чого це українцям
Головна мета законопроекту – спростити життя українцям під час оформлення документації.

Як фізособам, так і юрособам буде простіше знайти необхідну інформацію в одному місці, з одними правилами, ніж у величезній кількості реєстрів.
За словами одного з авторів, нардепа від Блоку Петра Порошенка Олексія Мушака, законопроект розроблений з урахуванням європейських практик.

“Зовсім недавно в ЄС розробили велику програму, як треба працювати з реєстрами. Фактично у нас буде 4 великих реєстри. Це не буде один великий реєстр, а буде все підв’язано за 4-а напрямками. Є, наприклад, реєстр юросіб, а є реєстр житлового майна – це різні речі. В один ви їх об’єднати не зможете”, – сказав у коментарі OBOZREVATEL Мушак.

При цьому перспективи прийняття законопроекту нардеп оцінив дуже стримано.

“Цей законопроект – перший крок. Як стверджує мій досвід, будемо ще багато вносити змін і треба буде пояснити, навіщо це робиться. Там хороша мета, і вона нікому не шкодить. Буде тільки опір від тих, хто зараз живе на цих реєстрах”, – наголосив нардеп від БПП.