УКРАЇНА LIVE

За останні 25 років західні донори влили мільярди доларів у пост-комуністичну Україну, ставлячи перед собою дві головні цілі: допомогти країні створити міцну ринкову економіку і закласти фундамент правової держави. Однак, західні гроші лише допомогли українським елітам не працювати над реформуванням своєї країни і далі продовжувати грабувати її.

Про це на сторінках Washington Post пишуть експерт з політичних ризиків у країнах, що розвиваються, Нейл Абрамс і професор політології Каліфорнійського університету Стівен Фіш, – повідомляє dt.ua.

Автори вважають, що навіть зараз в Україні процвітає корупція у державних структурах високого рівня. Вони нагадують про політичну кризу, яка закінчилася не так давно призначенням нового уряду. Проблеми почалися з відставки міністра фінансів Айвараса Абромавічуса, яка виявила, що «скромні успіхи економічних реформ були змиті безкарністю на «верхівці» і відсутністю прогресу в реформуванні громадських служб».

«Ці події піднімають питання: чи насправді західна допомога підтримує реформи в Україні? Чи вона допомагає лише закоренілим елітам продовжувати красти і не будувати дієву державу?» – ставлять запитання Абрамс і Фіш.

Вони нагадують, що зараз більшість виплат на підтриму України заморожені, а донори чекають, коли її уряд представить програму економічних реформ. Але МВФ вже подав сигнал, що збирається відновити співпрацю з українським урядом. Якщо це станеться, виплати продовжають й інші донори, такі як США і ЄС.

«Це шаблон, який існує вже давно. Західні уряди і позичальники час від часу заморожують допомогу для України, коли ознаки корупції і беззаконня стане неможливо ігнорувати. Але потім потік грошей відновлюється, щойно уряд дає зрозуміти, що змінив свою поведінку», – йдеться в статті.

Причина цьому, на думку авторів, проста. З 1991 року потужний політичний і бізнес-істеблішмент утримував у своїх руках «безперервний контроль над українською державою». І навіть революції в 2004 і 2014 роках чи зміна виконавчої влади в 1994, 2005, 2010 і 2014 роках не усунули ці еліти від влади. «Їхній тривалий вплив пояснює, чому Україна досі не бачила таких реформ, які б допомогли їй створити ринкову економіку чи правову державу з верховенством закону», – пишуть автори.

На їхню думку, саме ці еліти нацьковують суди і поліцію на компанії, які вони хочуть захопити. Вимагання, а не служіння громадськості, стало головною діяльністю державних регуляторних служб. Автори звертають увагу, що нинішня влада України усунула приватних посередників, які незаконно отримували мільярди доларів з деравних субсидій.І попередній уряд зупиняв таку практику, але лише для того, щоб змусити схему працювати на нову адміністрацію.

«Грабування державних компаній олігархами і чиновниками, серед яких особи, наближені до президента і колишнього прем’єр-міністра, продовжується. Приватизація чих компаній не допоможе. Як свідчить історія, вони просто будуть продані поплічникам урядовців. Податкове і митне шахрайство разом з різними субсидіями дуже довго збагачують потужних інсайдерів і тим самим руйнують державний прогрес», – йдеться в статті.

Автори додають, що українські лідери здатні створити ефективні структури, які б запобігали таким розкраданням, а також закласти фундамент для конкурентної ринкової економіки. Але їхній «необмежений доступ до західної допомоги звільнив їх від потреби це зробити. Автори нагадують, як в 1999 році МВФ передав Україні транш в розмірі 184 мільйони доларів.

Але невдовзі чиновник, якого призначив президент, вкрав таку ж суму з державної газової компанії, відправивши 64 мільйони доларів на виборчу кампанію президента, а решту лишив собі.

В квітні 2015 року МВФ в рамках програми підтримки передав 4,5 мільярдів додарів Центральному банку України, які повинні були піти на підтримку комерційних банків в країні. Але один із найбільших банків-отримувачів, як свідчать повідомлення в українських ЗМІ, перерахував 1,8 мільярда доларів з допомоги МВФ на офшорних рахунок.

Автори зазначають, що згідно з даними Global Financial Integrity, з кожним доларом, який надходить в Україну, шість залишають її територію.

Сьогодні у донорів України є вибір з двох можливих сценаріїв.

Перший передбачає відновлення фінансової підтримки, але за умови виконання жорстких умов. Власне, цього сценарію Захід дотримувався впродовж останніх двох років.

Другий сценарій – це відмовитися від допомоги України до тих пір, поки від влади не будуть усунуті люди з досвідом роботи у попередніх корумпованих урядах, а на зміну їм не прийдуть налаштовані на реформи технократи. Нещодавно заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд озвучила умови надання Україні фінансової допомоги США. Головною умовою Вашингтону, за її словами, лишиться виконання Києвом вимог МВФ.

Новий міністр фінансів Олександр Данилюк в інтерв’ю DT.UA поділився своїм баченням формату співпраці з МВФ, підкресливши, що дефіцит бюджету часто «роздувається» за рахунок прийнятих Україною рішень, а не завдяки рекомендаціям МВФ. За його словами, як свідчить багаторічний досвід співпраці з МВФ, Україна і зростання не показує, і критеріїв не виконує

Джерело – http://zik.ua/