У Дніпрі екстремали для свого відпочинку облюбували гранітний кар’єр, де стрибають у воду з обриву, і за літо лікарі були змушені рятувати кілька відпочиваючих.
Так, 20-річний Артур після злощасного стрибка з обриву на Червоному камені заново вчиться ворушити пальцями.
“Іноді плавати набридає, хочеться десь пострибати. Невдало відштовхнувся і погано увійшов в воду”, – розповів він.
Медики діагностували у хлопця забій шийного хребця, через який було паралізоване майже все тіло. Лише через кілька днів лікування хлопець знову відчув власні руки.
“Прогнози були нульові. Потім сказали, що у нього пальчики поворухнулися. Сказали, що це чудо”, – розповіла бабуся травмованого хлопця Лідія Амброзайтес.
Лікарі замінили Артуру шийні хребці – йому поставили штучні, з титану. Спинний мозок, за словами медиків, не уражений, однак, щоб знову встати на ноги, його чекають роки реабілітації.
“Травма тяжка, і відновлення за термінами буде тривалим”, – прогнозує Оксана Щитник, завідуюча неврологічним відділенням обласної лікарні №5.
З подібними травмами до неврології цієї лікарні щорічно надходять десятки осіб. Переважно це нирці з ушкодженнями шийного відділу хребта, і майже всі вони – приречені на інвалідність.
Тим часом на пляжі на Червоному камені, найпопулярнішому місці серед екстремалів, купатися заборонено, незважаючи на це, смертельні випадки і травми рятувальники реєструють регулярно.
Небезпечно тут і для звичайних любителів плавання – на дні кар’єру безліч арматури, а водолази знаходили тут велосипеди, мотоцикли і навіть карусель.
“З великою швидкістю летять в воду і не розуміють, що саме цими речами можуть завдати собі травму”, – зазначив Максим Гриценко, начальник рятувально-водолазної служби.
Тим часом за два місяці літа на Дніпропетровщині загинули 30 осіб, семеро – травмовані. Більшість купалися в заборонених водоймах.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…