Голодує 7 день: вчителька протестує проти свого звільнення

50-річна Оксана Осовська із міста Березне Рівненської області голодує 7 день. Так протестує проти свого звільнення із школи № 2, де викладала біологію.

Оголошення про голодування Осовська опублікувала у Facebook 13 серпня. Вимагає звільнити з роботи директора школи 54-річного Віктора Боровця. Звинувачує його у цькуванні та жорстокому поводженні.

“Віктор Іванович працює директором майже 10 років. Виживає і цькує учителів, які йому не подобаються. Навмисно провокує конфлікти. Робить так через власну зарозумілість та амбіції” – говорить Оксана Степанівна.

“Тільки прийшов на посаду, вимагав від мене і моєї матері, яка працювала теж вчителем біології, звести наклеп на колегу. Ми відмовилися. Відтоді постійно до нас мав претензії. Думали, змінився, коли позвав на роботу мою доньку. Вона саме закінчила університет. Але цькування продовжувались. Його заступники зривали мої і доччині уроки. У січні побив мою доньку. Їй викликали “швидку”. Я так перенервувала, що теж злягла. Коли повернулась із лікарняного, мене звільнили. Ніби, за систематичне порушення дисципліни”.

Оксана Осовська з 2 квітня не працює, хоча за 29 років стажу не мала жодного зауваження в трудовій. Наприкінці квітня подала позов до суду. Хоче аби її звільнення визнали незаконним.

“Оксана Степанівна – професіонал своєї справи. Її учні завжди займали перші місця на олімпіадах. Боровець як та нишпорка, скрізь пролізе і обіллє брудом. Всі бачили синці, які він залишив доньці Оксани. Але його за це досі не покарали. Колектив його боїться. Що накаже – роблять”, – говорить 70-річна Надія Гусарук, керівник обласної громадської ради по освіті.

Віктор Боровець усі звинувачення відкидає.
“Нехай суд вирішує хто правий, а хто ні, – каже Віктор Іванович. – Оксану Степанівну звільнили цілком законно. Систематично не виконувала своїх обов’язків – не реагувала на адміністрацію, вчасно не виставила оцінки одинадцятикласникам. Каже, що я побив її доньку, але довести цього не може. У поліції скоро справу закриють”.

“У місті не вірять, що Осовська голодує. Грає на публіку, – каже вчителька школи № 2. Імені просить не вказувати. Працює педагогом 28 років. – Оксана мала все – заслуги, олімпіадників, звання, доплату до зарплати, гарний кабінет. Але їй хотілося ще більше. На суд ми ходимо добровільно, ніхто не змушує. Гроші на адвоката також здаємо з власної волі, бо бюджет школи немає такої можливості. Суд йде проти колективу”.

У 2017-му українські школярі, їхні батьки та вчителі приблизно 109 тис. разів зверталися до психологів через цькування. Таку інформацію оприлюднила гендиректор директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міносвіти України Лариса Самсонова.
Вона повідомила, що 39% звернень було від дітей, 29% – від учителів, 5% – від сторонніх людей, ще 27% – від батьків.