УКРАЇНА LIVE

Як айтішники дітей в перший клас привели. Реальна історія.

Сюжет: в одному першому класі опинилось кілька дітей, у яких татусі – працівники IT -індустрії. Маю досвід безпосереднього спілкування з цією чудовою “верствою населення” – вони серйозно відрізняються від інших моїх знайомих, наприклад, юристів і лікарів, а про музикантів і артистів- взагалі мовчу- паралельні світи!

Інакший стиль мислення, сама філософія життя – на перший погляд має фантастично-космічну модель – а я легко літаю по рівнях-можу і з консьєржем півгодини теревенити на цікаву їй тематику і з топ менеджером корпорації – тобто, в моєму мікрокосмі дискомфорту нема.- можу порівнювати різні життєві моделі і мені це, буває цікаво.

Так от: зібрали батьків на збори, як у нас водицця і об’явили, мовляв, здавайте гроші на ремонт!

– А чому ми повині оплачувати ремонт-питають айтішніки (у всіх інших такого питання, чомусь, не виникло!)

-так грошей же ж нема! -відповідає вчителька

-як нема, якщо ми платимо податки?!- резонна репліка татусів.

Що було далі: подзвонили вони в Святая Святих – наше благословенне РАЙ ОНО – і знаєте, яка була офіційна відповідь: гроші є і тих коштів неоприходуваних 4,5 млн грн. (неоприходуваних, Карл!!!)- просто люде НЕ пишуть заяв-тобто не просять, а роблять за свої (ну, мабуть, звикли і їм так подобаєцця) от таке. Кароч, далі по сюжету: їм виділили гроші і на ремонт, і на меблі. Всі інші класи робили ремонт за свої- традиція у нас така!

Далі-більше. Збирає вчителька другі збори і каже: тепер треба все прибрати після ремонту. Всі готові, а от айтішніки-ні. І питають:

-а чому ми повинні прибирати, у вас же в штаті є прибиральники

-так їх не вистачає-відповідь вчительки

Татусі знов- в районо-і звідти офіційна відповідь: у штаті школи повинно бути на той метраж- 15 прибиральниць і власне, зарплати на них виділяються….(#йопернийтеатр!!! Карл, 15 прибиральниць отримують, оказуєцця,зарплату!) Ви вже зрозуміли, що батьки нічого не прибирали!

Потім мова зайшла про інфокуточок – на який потрібно було здати зовсім невелику суму грошей, а ці -знов до директора – ходять, як на роботу-а це ж і є робота директора- працювати з батьками! І вишенка на тортік: десь татусі вичітали, що діти не зобов’язані ходити у школу у формі -їм з цього приводу не мають права робити зауваження і не мають права не пустити на заняття…

У цих батьків, звичайно є гроші, але їх філософія така: ми платимо податки і хочемо щоб для наших дітей все працювало! І не батьки повинні догоджати подарунками директору школи, а директор повинен гарно працювати, або піти з посади. Якось так. Маленька історія, але багатозначуща.

ПС- не кажіть що нічого в Україні не змінюється! Це не є правда.Ми-змінились!