УКРАЇНА LIVE

У п’ятницю, 28 вересня на Центральній площі Миколаєва відбувся мітинг за право вибирати собі керуючу компанію. Люди зібралися на площі, щоб висловити свою позицію стосовно проведеного конкурсу з керуючої компанії і проти підвищення тарифів на житлово-комунальні умови.

На акції зібралися переважно люди поважного віку і, мабуть, були не в курсі, хто прийде їх підтримувати. Тим часом, за півгодини до початку, коли тільки почав збиратися мітинг, на площі з’явилися кілька представників молодіжного крила Національного корпусу, які пробували роздавати прибувають бабусям і дідусям свою газету.

Побачивши молодих хлопців, мітингувальники оточили їх щільним кільцем і з криками: “бандери”, “фашисти” силою забрали у них газети, які тут же спробували спалити. У одного з дідусів знайшлася запальничка. Хлопці з Нацкорпуса намагалися довести, що вони теж підтримують мітингувальників, прийшли захистити їх і відстояти право вибирати керуючу компанію, але марно.

“Прибирайте свої папери”, – кричали мітингувальники, “Продали Україну американцям, зробили 53-й штат”, “нацисти”, – і тим часом згортали публіцистичність чтиво в трубочки. У ситуацію не могла не втрутитися поліція, яка прийшла охороняти громадський порядок. Але їх мітингувальники теж сприйняли в багнети.

– Ми управління превентивної діяльності, – намагався пояснити поліцейський.

– Не треба. У нас активістів до ** а, – мабуть, неправильно витлумачивши настільки екзотичне слово, парирувала одна з жінок. – А ми нікому не потрібні.

– Жінка, заспокойтеся, – наполягав поліцейський.

Тут відвойовувати свої газети знову прийшли молоді хлопці-націоналісти. І намагалися ще раз прояснити ситуацію.

– Ми прийшли відстоювати вас.

– Не треба, – дружно відповів хор бабусь. – Ми вас сюди не кликали! І навздогін кинули ще раз образливе: “бандери”.

Тут в ситуацію втрутився один з організаторів акції, який відтіснив поліцейського від мітингувальників.

В результаті конфлікт вдалося загасити. Лідер мітингувальників пообіцяв, що хлопці більше не роздаватимуть на площі свої газети і він попросить їх робити за кордоном проведення мітингу. Люди потроху заспокоїлися і залишили молодих хлопців і їх літературу в спокої. А коли на площу підійшла підмога Нацкорпуса: кілька десятків міцних, суворих хлопців, сваритися з ними у мітингувальників і зовсім бажання пропало і з’явилося бажання знайти спільну мову.

Спільну мову знайшли. Решту часу мітингувальники стояли пліч-о-пліч з представниками Накорпуса і дружно ратували за свої права.