УКРАЇНА LIVE

Нині ситуація у світі вкрай невтішна. То тут, то там виникають воєнні конфлікти, звичним явищем стають теракти, від яких страждають сотні невинних людей. Від торішнього листопада Європу сколихнули чотири потужних терористичних атаки – у Парижі, Брюсселі, Стамбулі та Ніцці. Вони забрали життя загалом кілька сотень людей.

У декількох районах Парижа 14 листопада майже одночасно сталися вибухи і стрілянина, тоді загинули не менше 129 людей, ще 250 отримали поранення. Відповідальність за теракти взяло на себе терористичне угруповання “Ісламська держава”. Теракти в Брюсселі відбулися  22 березня, тоді в аеропорту Брюсселя прогриміли два вибухи, а через декілька годин і на станціях метро “Маельбек” та “Площі Шумана”. Загалом унаслідок атак загинула 31 людина, близько 316 отримали поранення. Відповідальність за теракти взяла на себе знову ж таки ІДІЛ. Вибухи в аеропорту Стамбула відбулися 28 червня. Загинули 45 людей, 239  отримали поранення. Голова парламентського комітету з національної безпеки США Майкл Макколзаявив, що організатором теракту був відомий терорист із Росії Ахмет Чатаєв. Терористична атака в Ніцці трапилася 14 липня. У натовп людей, які відзначали національне свято – День взяття Бастилії, врізалася вантажівка. 84 людини загинули, близько 150 отримали поранення. ЗМІ розповіли, що чоловік, який перебував у кабіні автомобіля, імовірно, походженням із Тунісу. Натомість експерти певні, що це лише початок і слід бути готовими до нових атак. Далі була Німеччина. Сім смертельних днів – з 18 по 24 липня у Німеччині сталися чотири окремі атаки: три з них були скоєні біженцями.

Про те, що є каталізатором для терористичних атак та чого чекати далі, пояснює політолог, кандидат історичних наук Ігор Буркут.

Випадковими такі серії терактів бути не можуть

Ідеться про те, що випадковими такі серії терактів бути не можуть. Тут проглядається єдиний серйозний план. Він розпочався ще тоді, коли у війну в Сирії втрутилася Російська Федерація. Відразу після того в Європу пішов величезний потік біженців. Відчувалося, що це готували раніше, що серед біженців переважали не ті, хто переважає в нормальних умовах, себто жінки з дітьми, хворі. Тут переважали молоді здорові хлопці. Ясно було, що йде підготовка до чогось серйозного. І це серйозне вже розпочалося в Європі.

Для чого ж ці терористичні акти один за одним? По-перше, це повна зміна суспільних настроїв. Якщо Європа вирізнялася толерантністю і вважала, що притулок треба надавати всім, хто його просить, хто має на нього право, то нині радикальна зміна настроїв. І ця зміна така, що не пускати, а тих, що є, видворяти подалі. Хтось в Європі виступав з такими ідеями? Звичайно, виступали – крайні праві сили, такі як очолювана Марін Ле Пен у Франції організація, яку то фашистською називають, то крайньою правою радикальною. Зараз вона набирає дуже велику популярність, а попереду вибори. І якщо Марін Ле Пен переможе на цих виборах, то росіяни отримають свою людину на чолі такої великої європейської держави, як Франція. Ця організація перебуває на російському утриманні. Така ж ситуація складається в Німеччині, де ставка робиться на зміну тих політичних сил, що нині там перебувають при владі. Та ж сама ситуація – приведення до влади крайніх сил. Це не кінцева мета, а тільки початок того, що заплановано.

Світ стоїть на порозі дуже і дуже великих змін

Планується повний і остаточний розвал Євросоюзу і завдання удару по Північноатлантичному альянсу з тим, щоб і НАТО ліквідувати. Для чого це потрібно Кремлю? Путін повністю занурений в минуле. Його світ – це кінець дев’ятнадцятого – початок двадцятого століття, коли не існувало об’єднаної Європи, коли не було такої системи колективної безпеки, як НАТО, а були європейські держави, що ворогували одна з одною. Саме це потрібно Путіну, щоб Росія почала грати дуже активну роль в Європі, щоб ставити під свій контроль одну державу за іншою, а Російська імперія, вона традиційно претендувала на перше місце в світі. Росія не може економічно якусь потугу являти собою в сучасному світі. Адже в світовому ВВП російський ВВП складає трохи більше трьох відсотків. Це поступається навіть деяким невеликим державам. Значить, є два способи отримати лідерство. Перше – це стати краще, ніж всі, розвиватися дуже швидко і всіх переганяти. На цей шлях став Китай. А є інший шлях – всіх опустити до свого рівня. На цей шлях став Путін. І все, що зараз відбувається в Європі, саме і є таке опущення Європи для того, аби Росія все-таки знову почувалася наддержавою, великою, повернула собі той статус, що мав Радянський Союз, і диктувати свою волю світові. Але це дуже примітивна схема.

Життя завжди набагато складніше, ніж ми можемо уявити. Тут не тільки Росія, тут діють й інші сили – внутрішні сили європейських держав, внутрішні сили ісламського світу. А ісламський світ набуває ваги і претендує на світове панування. Так звана «Ісламська держава» – є втіленням цих ідей. Зараз на цей шлях стає Туреччина, яка відмовляється від європейськості фактично і сходить зі шляху, на який її Кемаль Ататюрк майже сто років тому поставив.

Відбуваються дуже складні процеси. За багатьма з цих процесів стоїть той же Китай, але його позиція ще важко проглядається. Китай занурений у власні проблеми, проте грає чимраз більшу роль. США зараз втрачають чимало з того, що в них було. Американці нині перебувають на дуже складному етапі свого внутрішньополітичного життя – насуваються вибори і абсолютно реальним кандидатом є Трамп, який популіст, він дуже схожий на Путіна в багатьох речах, у чомусь можливо на Ердогана. Тобто світ стоїть на порозі дуже і дуже великих змін.

Кардинальні зміни не відбуваються безкровно

Не думаю, що всі ці зміни будуть на краще чи на гірше. Як завжди бувало в світовій історії, було світле, було і темне, що ж переважатиме, ми побачимо. Але в будь-якому разі крові більше, ніж зараз є.

Ситуація взагалі трагічна. І з іншого боку вона не могла б розвиватися якось інакше. Світ вступив в період четвертої промислової революції. В нас на очах він міняється так, що вже через двадцять років це буде зовсім інший світ. А без крові таке ніколи не відбувається. Це будуть великі потрясіння. І є держави, які обігнали всіх на десятки, якщо не на сотні років, є дерджави, які страшно відстали, але мають серйозну зброю, як Росія. Вона безнадійно відстала від США, але вона робитиме все, щоби отой дуже швидкий розвиток зупинити і довести до відкату. І до цього треба бути готовим.

Уляна ДЕЛІКАТНА

джерело https://pogliad.ua