УКРАЇНА LIVE

Три літри солярки на 100 кілометрів. Стільки «з’їдає» тракторець Івана Мельника, який він змайстрував самотужки. Двигун і трансмісія від мотоблока, кузов і шасі від «Запорожця» — такий вигляд має чудо-машина буковинця.

Іван Мельник проживає в селі Іванківці, що на Кіцманщині. Обійстям бігають кури, гуси, песик Чебурек, а за сіткою рохкають свині. П’ятеро дітлахів туляться під навісом і зацікавлено зиркають на гостей їхнього дому.

Посеред двору стоїть генд-мейд автомобіль. Яскраво-зелений колір кабіни привертає увагу ще з дороги. Не помітити таку машину будь-де – на дорозі, на стоянці, у полі – неможливо.

Машиною Іван пишається. То видно по очах. Але в розповіді він не говіркий — соромиться багато говорити, аби не виглядати хвальком. Як починав майструвати свою автівку та за який час, розповідає скупо.

«Та я й не пам’ятаю скільки її робив, здається, місяць на всю роботу. Але то вже роки минули. 10 років тому я цю машину зробив», — каже Іван.

Розповідає, що приладжував кабіну на мотоблок, аби дощ на голову не крапав, вітер не продував. І щоби сонце не пекло, коли їде в магазин чи на поле. Ідея змайструвати власноруч машину виникла через потребу мати економну техніку, проте витривалу й легку в експлуатації.

На своєму тракторцеві Іван возить городину, привозить продукти з магазину. Сім’я чималенька, просто так із пакетиком до крамниці не сходиш, тому й затарюватися треба гуртом, а не в роздріб. А ще допомагає односельцям під час збору урожаю.

До слова, Іван із дружиною Галиною, працюють у Чернівцях, і щодня їздять автомотоблоком до міста за 30 км. Залишають його на стоянці біля одного з гіпермаркетів на околиці, та маршруткою добираються до заводу в інший кінець міста. Увечері повертаються тим же шляхом додому. Хоча швидкість не конкурує навіть зі сільською маршруткою, однак для подружжя такий варіант дешевший за проїзд у приміському автобусі.

Не зміг купити автівку, тому змайстрував власний тракторомобіль

«Звичайно, хотілося б мати якусь більш простору машину. Якогось буса, аби всі діти й ми з жінкою могли сісти та поїхати, куди нам треба. Але звідки на то грошей узяти. Виходимо з того, що маємо», — додає Іван Мельник.

В Іванківцях люди знають Івана ще й як управного майстра. Йому на ремонт несуть бензопили, мотокоси, мотоблоки, усіляку техніку.

«Навіть трактористи часто йдуть до Івана за порадою. Кличуть його подивитися до трактора, коли щось серйозне стається. І він роз’язує проблему», — зазначає Галина.

Іван Мельник – людина, яка створила щось нове й унікальне, а головне корисне й економне, не через мрію, не через дитячі фантазії, а, передусім, через необхідність. Але чоловік вимушену життєву потребу використав у власних цілях. Рук не опускає, бо просто не має коли. Він живе кожним днем, і з вірою та надією дивиться в майбутнє.