УКРАЇНА LIVE

Масовий страйк працівників Ryanair символізує розчарування робочого класу бюрократами у Брюсселі. 32-річний Густаво Сільва є бортпровідником Ryanair, бюджетної авіакомпанії, основний офіс якої розташований у Дубліні. Сільва живе на Тенерифе, найбільшому за територією й найбільш густонаселеному острові Канарських островів, та працює у галасливому аеропорту Тенерифе-Південний. Більш як 7 років він є співробітником Ryanair, другої за кількістю пасажирів авіакомпанії Європи. Із щільною мережею авіарейсів, що літають з Балтики до Середземномор’я, Ryanair втілює у собі певний ідеал об’єднаної, космополітичної Європи. Проте ця модель йде пліч-о-піч з витратами. І робітники, такі, як Сільва, розплачуються за них.

Як і тисячі його колег бортпровідників та пілотів у континентальній Європі, Сільва має незвичну трудову угоду: компанія Ryanair, яка розташована в Ірландії, підпорядковує його ірландському трудовому законодавству. Джеймс Бартоломеуш, представник Міжнародної федерації працівників транспорту, сказав мені, що жодна інша компанія таких масштабів, не використовує іноземні трудові договори так систематично, як це робить Ryanair. Це означає, що, хоча Сильва є громадянином Іспанії, який живе та платить орендну плату в Іспанії, його трудовий договір, включаючи положення, що регулюють тривалість відпустки та лікарняного, складений згідно з нормами та законами Ірландії.

Ця угода стала основним джерелом напруженості між співробітниками Ryanair та його керівництвом та однією з головних причин того, що профспілки у Європі, які представляють працівників авіаперевізника, вийшли у п’ятницю на страйк. Сім профспілок, які представляють бортпровідників з п’яти різних країн – Бельгії, Італії, Нідерландів, Португалії та Іспанії, – підтримали цю кампанію. За повідомленнями, Ryanair у п’ятницю, 28 вересня, вже скасував 8% зі своїх 2400 регулярних рейсів, що торкнулися 30 000 пасажирів.

П’ятничний страйк знаменує значне посилення європейської кампанії у сфері праці, за якою пильно стежать профспілки та роботодавці транспортної галузі. Це одна з багатьох битв, чиї результати визначатимуть майбутнє робочого класу у Європейському Союзі. На карті наступне: чи поточна економічна інтеграція покращить робочі стандарти для багатьох працівників, або ж надалі функціонуватиме одностороння модель, яка породжує невдоволення Брюсселем.

Представники компанії Ryanair недооцінили цей страйк. У заяві вони називали його «непотрібним висловленням невдоволення з боку незначної частини бортпровідників», які діють від імені авіакомпаній-конкурента. «Ці страйки завдають шкоди бізнесу компанії та підривають довіру наших клієнтів у той час, коли ціни на нафту сильно зростають. Якщо вони триватимуть, нам неминуче доведеться ще раз переглянути наш потенціал зростання на цей сезон й на літо 2019 року», – сказав начальник відділу маркетингу Кенні Джейкобс.

Працівники та профспілки, що їх представляють, вимагають від компанії Ryanair застосування так званих місцевих трудових договорів, які, на їхню думку, покращать робочі стандарти. Невдоволення працівників авіакомпанії досягло піку у липні, коли авіакомпанія змушена була скасувати 600 рейсів, що вплинуло на 50 000 пасажирів. Крім того, в Ірландії, Німеччині та Нідерландах декілька пілотів не з’явилися на рейси через окремі суперечки щодо заробітної плати й трудового стажу.

Сільва, який також очолює профспілку працівників Ryanair, яка схвалила проведення страйку, сказав, що використання ірландських трудових договорів не для кого не є таємницею. Він також повідомив, що багато його колег у Європі часто намагаються відкрити банківські рахунки у своїй країні. Тим часом люди, яких компанія звільнила, не можуть отримати допомогу з безробіття у себе вдома, додав він. Багато хто змушений сплачувати внески на соціальне забезпечення в Ірландії, що ускладнює їм можливість претендувати на державне медичне страхування у країні свого проживання. Крім того, за словами профспілок, трудове законодавство Ірландії, як правило, менш сприятливе для працівників, ніж їхні європейські аналоги. Наприклад, ірландські робітники отримують лише 20 днів оплачуваної відпустки на рік, у порівнянні з 30 днями в Іспанії. «Нам важко вести нормальне життя, – сказав мені Сільва. – В Іспанії нас сприймають майже, як туристів».

Протягом багатьох років страйк був чимось немислимим для Ryanair. Майкл О’Лірі, генеральний директор компанії та її засновник, одного разу сказав, що він піде та контакт з профспілками лише, «коли рак на горі свисне». Проте, все змінилося минулого року після того, як криза планування спровокувала широкомасштабне скасування рейсів та загрожувала втратою персоналу. Протягом останніх декількох місяців переговори призвели до покращення умов праці для давніх працівників авіакомпанії. Ryanair також пішов на ще дві поступки для пілотів та бортпровідників в Італії, та пообіцяв у кінцевому підсумку перейти на місцеві контракти (коли саме – незрозуміло).

Європейські профспілки не домоглися жодного успіху. Вони закликали Ryanair негайно припинити практику укладення трудових контрактів в Ірландії та вимагали запровадження змін у низці інших трудових практик.

Ставлення Ryanair до профспілок викликало жорстку критику з боку Європейської федерації працівників транспорту – організації, що пов’язана з Міжнародною федерацією працівників транспорту. Обидві зіграли ключову роль в об’єднанні різних профспілок, оприлюдненні їхніх вимог та тиску на компанію щодо підвищення стандартів праці.

Залишається не зрозумілим, на чийому боці перебуває європейське право. Наприклад, серед юристів та експертів галузі існують серйозні дискусії щодо того, чи законодавство ЄС виправдовує те, що компанія Ryanair використовує ірландські контракти. Загалом, згідно з законодавством ЄС, компанії повинні поважати трудові закони країн, у яких вони провадять бізнес.

Компанія зазнала серйозного удару у вересні 2017 року, коли Європейський суд визнав, що бельгійські, а не ірландські суди, мають юрисдикцію у вирішенні трудових спорів за участю бельгійських працівників Ryanair. Відтоді, справу було передано до Бельгійського трудового суду, який, як очікується, на початку 2019 році винесе рішення щодо того, які зобов’язання має компанія Ryanair перед працівниками відповідно до законодавства Бельгії.

Існує додаткове та, можливо, більш глибоке питання про те, як європейські законодавці та регулятори відреагують на рішення бельгійського суду. Відмова компанії Ryanair виконувати вимоги профспілок, спонукали Міжнародну та Європейські федерації працівників транспорту закликати європейських регуляторів вплинути на компанію. Минулого місяця глави обох федерацій написали відкритий лист до Європейської комісії, закликавши її подати до парламенту ЄС законопроект, який би зобов’язав перевізників наймати працівників за контрактами, що відображають національне законодавство країни, у якій вони працюють.

Хоча жодного законодавства на горизонті не видно, тиск профспілок, здається, має зростаючий ефект. 20 вересня Європейський комісар з питань зайнятості Маріанна Тіссен та комісар з транспорту Віолета Булк повідомили у пресі про те, що вони вважають, що Ryanair має негайно перейти на укладення місцевих трудових контрактів. Тим не менше, як і більшість трудових конфліктів, кінцевий результат може залежати від простого фактора: кількості працівників, що не вийде на роботу.