Свекруха страшніша відьми: квартиру відібрала, сина змусила розлучитись і від дитини відмовитись.
У Світлани Сергіївни три сина. Старший 11 років тому переїхав з дружиною на інший кінець світу, від мами подалі. Молодший – живе з мамою. Я – дружина середнього сина Світлани Сергіївни.
Молодшого брата мого чоловіка звати Володя. І він – дитина від другого шлюбу Світлани Сергіївни. Дев’ять років тому свекруха овдовіла, а квартира її чоловіка дісталася їх 17-річному синові за заповітом. Квартира була дошлюбною власністю, так що Світлані Сергіївні не обломилося нічого.
Світлана Сергіївна не зневірилася, і всі сили доклала до того, щоб міцніше прив’язати до себе Володю. Для психотерапевта з великим досвідом роботи, це не склало труднощів. Зараз, через час, Володя і пальцем поворухнути не сміє без дозволу матінки. Дружину, до речі, вона ж синочку і знайшла – дочку своєї подружки.
Володя – безініціативна, слабовщльна людина. Думка Світлани Сергіївни для нього – істина в останній інстанції. Він намагався влаштуватися на нормальну роботу, але у нього ніяк не виходило ужитися з начальством і колегами. Змінивши кілька місць роботи, і ніде не протримавшись довше кількох місяців, Володя влаштувався охоронцем, ким і працює протягом останніх 4 років.
Зарплата у Володі маленька – всього 1400 на місяць, а працювати добу через добу йому не дозволяє мама. Жили Володя і його дружина нібито на гроші Світлани Сергіївни. Трьошку, що успадкував Володя, свекруха здавала, і на ці гроші утримувала сина, виставляючи себе благодійницею.
Коли дружина Володі, Маруся, хапнувши всіх принад спільного проживання з подібною свекрухою, почала наполягати на тому, щоб чоловік нарешті виліз з-під маминої спідниці і відвіз дружину в свою трикімнатну квартиру, Світлана Сергіївна підметушилась і витрусила з сина дарчу на квартиру.
Злопам’ятна Світлана Сергіївна не забула, що невістка мала нахабство підняти свою голову і спробувала збити її синочка зі шляху істинного. І, коли Маруся зaвaгiтніла, Володі було сказано, що дитина там не від нього.
– Іди розлучайся! – наказала Світлана Сергіївна Володі.
І Володя розлучився. Маруся вирішила не користуватися своїм правом і дала згоду на розлучення. Коли народилася дочка, Маруся подала на аліменти, які Володі забороняла платити Світлана Сергіївна, але проти закону поперти у неї не вийшло. Свекруха навіть експертизу оплатила, в таємниці від сина. З надією, що дитина все-таки нагуляна.
Але ж ні, дівчинка-то новонароджена виявилася рідною онукою Світлани Сергіївни. Ось тільки Володя про це навіть і не підозрює – свекруха йому нічого не сказала. Він так і думає, що дитини у нього немає, і що з зарплати у нього віднімають на утримання чужої дитини.
Тому, що Світлана Сергіївна взагалі не лізе в наше життя, я щиро раділа. Онука вона не бачила жодного разу, не дзвонила, не писала, в гості не приїжджала взагалі.
У січні ми з чоловіком вирішили розширюватися – у нас була кімната в комуналці. Частину коштів на доплату ми зібрали, частина – доклали мої батьки. У нас був вибір – або брати двушку, але в іпотеку, або однушку, зате без кредитів. Ми зупинилися на другому варіанті, уявили, що взяли іпотеку і кожен місяць вирішили відкладати гроші в банк. Все одно доведеться брати двокімнатну – дитина росте, скоро йому знадобитися окрема кімната. Ну, а поки так поживемо.
Варто було нам купити квартиру, як жадібний погляд Світлани Сергіївни впав на нашу скромну нерухомість – знайти б ту добру людину, яка поділилася зі Світланою Сергіївною цією новиною. Мабуть, двох квартир у власності, їй мало. Вона стала дзвонити і медовим голосочком зазивати мого чоловіка в гості, поспілкуватися на тему власника нашої купленої квартири. Я спілкуюся з Марусею, і в курсі, що і як відбувалося у них в сім’ї. І мені стало стpaшно – раптом Світлана Сергіївна промиє мізки і моєму чоловікові.
Перший час чоловік піддавався моїм умовлянням, і намагався їздити до матері як можна рідше. Але ці візити ставала все частіші і частіші. Він став зриватися на дитину, став дозволяти собі покрикувати на мене. В його словах почали прослизати інтонації його матері. Його перестало влаштовувати все. Пішли розмови про необхідність оформити нашу квартиру на його маму. А варто було мені вимовити словосполучення «твоя мама», як йому зносило дах геть. Реально було відчуття, що вона йому щось вселяє.
Я вирішила зателефонувати старшому брату чоловіка, Артему. Іноді він прилітав до нас в гості. Він сказав одне:
– Хапай брата і біжи, поки не пізно. Мати свого доб’ється.
Ми домовилися, що він нам допоможе – пошукає квартиру на перших порах, довідається стосовно роботи та дошкільного навчального закладу. Артем навіть пообіцяв зробити нам реєстрацію, щоб проблем з дитячим дошкільним закладом не виникло.
Я знайшла орендарів на нашу квартиру. Домовилася, що вони заселяться, коли ми поїдемо. А чоловіка я вмовила з’їздити в гості до Артема – і привід відповідний був – ювілей Артема, 35 років.
Чоловіка не відпустили з роботи – не дали взяти кілька днів без компенсації. Тоді він пішов на лікарняний, і ми рушили в дорогу, взявши з собою найнеобхідніше.
Вже там, за дві з половиною тисячі кілометрів від свекрухи, я повідомила чоловіку, що ми залишаємося жити в цьому місті. Чоловік розпсихувався, почав кричати, що я його обдурила, що він негайно повертається назад. Він бився, як спіймана риба, намагаючись вийти з квартири. Ви не уявляєте, як стpaшно це виглядало. Кілька сеансів у психотеpaпевта, знайденого Артемом, полегшили стан чоловіка. Плюс допоміг сам Артем, який розповів про обставини, що змусили його кинути все, переїхати, і 11 років навіть не згадувати про існування матері.
Звільнятися з чоловіком ми прилетіли разом. Я контролювала, щоб він не перетнувся зі Світланою Сергіївною. Чоловікові дозволили не відпрацьовувати два тижні, розрахунок обіцяли протягом тижня. Зібравши потрібні нам речі, ми відразу повернулися назад.
Ми облаштовуємося в чужому для нас місті, в орендованій квартирі. Згодом, ми продамо нашу квартиру і купимо житло тут. Ми поміняли номери телефонів, видалили сторінки в соцмережах. Моїм батькам було суворо заборонено давати наші контакти Світлані Сергіївні. ні в якому разі.
Я зберегла свій шлюб, мені це вдалося. Я молюся лише про одне – щоб мати чоловіка нас не знайшла. Як вона буде жити в старості – мені плювати. Зрештою, у неї є Володя, з якого вона виліпила сина собі до душі.
Шукайте деталі в групі Facebook
