УКРАЇНА LIVE

Міський голова Косова Юрій Плосконос вважає, що будівництво притулку для бездомних тварин тільки погіршить ситуацію з їх кількістю в місті. «Притулок не зменшить, а збільшить проблему», – так вважає Косівський міський голова Юрій Плосконос, якого журналістка «Гуцульського краю» Аліса Мудрицька попросила прокоментувати розповідь про діяльність БО «Дім для Друга».

“2015 року розпочалася каденція нашого депутатського корпусу. У місті було безліч різних проблем. Одна з найгостріших виглядала так – вулицями бігала велика кількість безпритульних собак. Здичавілі тварини поводилися агресивно, кидалися на людей, майже кожного тижня когось кусали. З тими ресурсами (фаховими, фінансовими та організаційними), які були в міській раді, ми не знали, як вийти з цієї ситуації. На наше щастя, і на щастя громади міста Косова, з’явилася благодійна організація «Дім для Друга», яку створила Христина Павлюк”, – пригадує Юрій Плосконос.

Міська рада старалася виділяти для потреб цієї волонтерської спільноти невеликі кошти в межах скромних можливостей свого бюджету. Але найважчий тягар цієї великої і потрібної роботи ліг на плечі волонтерів. Вони підбирали тварин на вулицях, відправляли їх на стерилізацію, тримали і годували у своїх помешканнях, лікували, витрачаючи власні кошти, шукали для собак і кішок нових господарів.

“Коли БО «Дім для Друга» налагодила масову стерилізацію безпритульних тварин, виникла потреба у створенні пункту їх тимчасового утримання. Міська рада знайшла земельну ділянку – вище кладовища, на вулиці Дружби (об’їзній) На жаль, з’явилися активісти, які, на мій погляд, ввели в оману сотні жителів міста, бо переконали їх у тому, що біля цвинтаря будуватимуть великий притулок, де цілодобово житимуть десятки собак. З’явилося звернення, підписів під яким вистачило для того, щоб звести нанівець добрий задум. Такого пункту в Косові і досі немає”, – каже голова.

Юрій Плосконос запевняє, що міські депутати і БО «Дім для Друга» обмірковували також плани будівництва справжнього притулку для тварин, шукали придатну для нього земельну ділянку. У місті такої не знайшлося. Але справа загальмувала не через це.

“Сьогодні міська рада ставиться до цієї ідеї більш стримано. Маємо гіркий досвід зі збором сміття. Після того як ми побудували майданчики, встановили контейнери для твердих побутових відходів, налагодили їх вивезення, сміття стало не менше, а більше. У Косів почали звозити непотріб майже з цілого району. Відеокамери щодня фіксують приїжджі автомобілі, з яких водії витягають мішки зі сміттям і викидають їх у наші контейнери. Щоб ви зрозуміли масштаб проблеми, наведу такий приклад: 6 січня, перед Святим вечором, у Косів привезли сміття аж 64 автомобілі. От і є побоювання, що з притулком буде так само. Як тільки люди дізнаються, що він у Косові є, почнуть звозити сюди собак і кішок з усього району. І тоді у нас виникне інша проблема – де, за які кошти і як їх усіх утримувати, чим годувати?”, – пояснює Плосконос.

Тому очільник Косова вважає, що спершу необхідно провести комплекс організаційних заходів, і він має починатися із законодавства. Тобто діюче законодавство має чітко зазначити, що кожна собака повинна перебувати на обліку. Власники домашніх тварин будуть сплачувати за них податок. Має проводитися обов’язкова стерилізація непородистих собак.

“Це не українська новація. Така практика діє в світі. Більше того – її застосовували ще за часів панування Польщі в Галичині. Звичайно, що на момент прийняття закону мав би бути якийсь нульовий варіант. Наприклад, ті собаки, які є у господарів зараз, будуть обліковані, але за них податок не сплачуватимуть. А вже після ухвалення закону кожна людина, яка бере додому собаку, такий податок буде платити. За нестерилізовану та кожну наступну собаку він має бути вищим. Люди повинні зрозуміти, що домашня тварина – не іграшка. На мою думку, лише після створення чіткого законодавчого поля вдасться ввести стосунки «людина-собака-кішка» у чітке правове русло, з’являться ефективні методи боротьби з тими, хто не дотримується установлених правил. Тоді і діяльність притулку для тварин буде більш ефективною”, – переконаний голова міста.

Водночас Юрій Плосконос зауважує, що якщо в Косові чи районі живе людина, яка подарує або заповість свій будинок та/чи земельну ділянку для потреб безпритульних тварин, то там зможуть облаштувати пункт тимчасового утримання

“Маємо приклад ветеринарних лікарень, у яких також надають послуги зі стерилізації домашніх тварин. Вони здебільшого розташовані у житловій зоні, поряд мешкають люди, і жодних проблем з цього приводу не виникає. Що стосується притулку для тварин, то в цьому випадку необхідно дотримуватися чітких вимог, зокрема санітарних норм і рекомендованих відстаней до житлових приміщень. Якщо подарована Косову земельна ділянка відповідатиме цим стандартам, то депутати можуть змінити її цільове призначення і дати дозвіл на будівництво притулку”, – пояснив мер.