Пояснили, за чий рахунок ремонтуватимуть “хрущовки”

Самостійно держава, міста чи приватний інвестор не витягне фінансування програми реконструкції застарілого житлового фонду. Це повинна бути комплексна програма фінансування, щоб виграли від цього всі, розповів Gazeta.ua Анатолій Топал, віце-президент Асоціації професійних управителів нерухомістю.

“Щоб інвестори дали гроші, потрібно гарантувати безпеку та надійність їхніх вкладень. Кошти можуть надходити від міжнародних фондів. Крім того, самі жителі “хрущовок” повинні брати фінансову участь у цій програмі. Адже у результаті вони отримають покращене житло”, – говорить Анатолій Топал.

Щоб привести до норми 2-парадну столичну “хрущовку” виділять 3 млн грн. За ці гроші хочуть замінити вікна, стояки, встановити індивідуальний пункт обігріву на будинок.

“Сумніваюсь, що у цю суму можна вкластись. Щоб провести комплексну реконструкцію, необхідне масштабне фінансування. Гарний приклад, те що німці зробили зі своїми “хрущовками” у 90-х. Тоді Берлін взяв кредит на 90 мільйонів марок під 4,5 відсотків на 20 років. За ці гроші їм вдалося провести комплексну реновацію. В Україні ж пропонують на квадратний метр виділяти 1 тисячу гривень”, – каже експерт.

За його словами, в Україні вже є приклади точкової реконструкції, на якій зробили політичну кар’єру багато чиновників.

“Так, наприкінці 90-х у Києві реконструювали “хрущовку”. Все закінчилося “облизуванням фасадів” і спробою замінити проводку в будинку. Про тепломодернізацію, заміну комунікацій мова не йшла”, – додав Анатолій Топал.