День пам’яті кіборгів 16 січня: Донецький аеропорт – квиток в один кінець

242 дні вони тримали оборону Донецького аеропорту, під обстрілами, постійними атаками навіть не знаючи – хто із побратимів повернеться додому живим. 16 січня Україна згадує подвиг тих, кого не дарма прозвали “кіборгами”.

Спогади про ті дні досі бережуть у пам’яті і заступник командира інженерно-саперного батальйону по роботі з особовим складом ЗСУ Валерій Рудь та начальник відділу впровадження служби в резерві мобілізаційного управління персоналу ГУ Генштабу ЗСУ Михайло Щербина.

“Розмовляючи із захисниками аеропорту і під час захисту, і вже сьогодні, у всіх одна думка – його потрібно було тримати і тримати стільки скільки було можливо. Тому що аеропорт має велике значення не тільки військове, він має велике значення для нашої держави, бо я вважаю, що створення нашої держави почалося у 2014 році. І сучасна українська нація і армія народжувалися під час Революції Гідності, під час війни. Я був не в самому аеропорті, а в його районі і з нашого боку і з боку противника… Проводили евакуацію поранених, відвозили нових військовослужбовців і приїжджали в останні дні, коли люди вже розуміли, що скоріше аеропорт не вдасться утримати. Люди їхали туди і знали, що їдуть в один кінець. Захищали до останнього”, – розповідав Михайло Щербина.

“Я був місяць в Донецькому аеропорту і такі почуття, коли здали старий термінал, я був в шоці і довго не міг прийти в себе. Кожна п’ядь землі, яка була віддана противнику, переноситися для військовослужбовців з важкістю в серце… До сліз. Це наша земля і ми її до останнього тримали. Важко… Туди їхали всі добровольцями, хто не хотів, туди не їхав. Командир завжди ставив питання, хто хоче туди поїхати”, – додав Валерій Рудь.