Пара, з якою дружать мої батьки, розлучалася і одружувалася п’ять разів. Це врятувало їхнє кохання
Кохання – це живий організм. Воно росте, змінюється і танцює під джагу-джагу. Товстішає і худне. Хворіє і одужує. Відвідує курси Excel або Front-end. Спить. Смітить цукерковими фантиками. П’є. Шиє. Штопає.
Воно не таке, яким було з самого початку, і ніхто не знає в якому вигляді постане в кінці. Щоб його зберегти, потрібно бути або мега діяльним, або мега мудрим.
У перший рік спільного життя, ми з чоловіком, коли не впоралися ні з минулим, ні з образами, прийняли рішення роз’їхатися. Продовжили жити на одній вулиці, тільки він на початку, а я в кінці.
Він на восьмому поверсі в звичній квартирі з червоними диванами і колекцією міньйонів, а я на двадцять четвертому, в чужій. У ній були відсутні балкони, тому доводилося сидіти на підвіконні і рахувати дроти, ворон, літаки.
На четвертому місяці нарізно почали залишатися один у одного на ніч. На п’ятому в моєму будинку прижилася його бритва, одеколон і міньйон Боб. На шостому дружно пакували валізи, стакани для віскі, клаптеві покривала і колекцію ременів. Передомовлялися. Видзвонювали вантажників.
Пара, з якою дружать мої батьки, розлучалася і одружилася п’ять разів. Обидва темпераментні, чисто італійці, вони швидко втомлювалися одне від одного і демонстративно пакували валізи. Через півроку вимолювали прощення на колінах і бігли в ЗАГС. Так і дожили до глибокої старості, завдяки паузам і дистанції.
Адже часто, щоб побачити наявність кохання, яке обросло претензіями, як сосна мохом, єдиний вихід – розійтися. Для більшої половини пар це кінець, так як на відстані навіть двох тролейбусних зупинок з’ясовується, що від почуттів залишилася лише жменька попелу. Для третьої частини «дистанціюватися» розлука на користь.
У мене існує своєрідний лакмусовий папірець, що визначає наявність тяжіння. Якщо ми з хлопцем сварилися і не спілкувалися тижнів зо два, а у мене при цьому нічого не боліло, не тягнуло – значить між нами немає сполучних ланок.
Подруга підтвердила мою теорію. Зізналася, що до сих пір болісно переносить відрядження чоловіка. На третій день починає нюхати його футболки, а на п’ятий зривається за ним в Бостон або Ліверпуль.
Так що кохання – це якась магічна субстанція. До кінця незвідана і невивчена. Ніхто не знає її код, шифр і порядковий номер в таблиці Менделєєва. Тому один із способів його зустріти – особливо не шукати. Один із засобів порятунку – в жодному разі не замикати подружню клітку.
Автор – Ірина Говоруха
Шукайте деталі в групі Facebook
