Власна церква у державі – атрибут незалежності як держави, так і церкви, кордони юрисдикції якої співпадають з державними кордонами. Тобто це є ще одна гарантія незалежності країни.
Фактично автокефалія означає “вищість” ПЦУ, ніж була досі, рівність її з іншими автокефальними православними церквами.
Росія проти незалежної України. “Мижебратья”, окупований Крим та Донбас, російська мова як друга державна і контроль Росії над церквою в Україні – все це різні обличчя “русского міра”, а по суті – бажання кремлівського керівництва тримати Україну під контролем.
Тож викорінити те, що нас контролювало століттями не так і легко. Як можна хотіти від держави ліквідувати Московський патріархат, якщо на Західній Україні він також активно діє.
Лише на Івано-Франківщині є 28 храмів та три монастирі УПЦ (МП). Найбільше установ УПЦ (МП) діє на території Коломийського району. Тут є вісім церков. Зокрема, у с. Ценява, с. Старий Гвіздець, с. Чехова, с. Товмачик, с. Коршів, смт. Отинія, два храми в м. Коломия та один чоловічий монастир в с. Баб’янка.
У Верховинському районі налічується шість храмів. А саме, в с. Чорна Річка, с. Гринява, с. Сеньківське (Яблуницької сільської ради), с. Голови, смт. Верховина та ще одна церква і чоловічий монастир в с. Пробійнівка.
Три храми Московського патріархату є у смт. Богородчани, с. Похівка та с.Кричка Богородчанського району.
У Долинському районі є дві церкви. У с. Вишків та в м. Долина. Також дві церкви є у Косівському районі. В с. Кобаки і в самому Косові.
По одному храму є в м. Надвірна, м. Снятин, м. Калуш та в селі Конюшки Рогатинського району. Також одна церква і жіночий монастир є у с. Тустань Галицького району.
Два храми є і в Івано-Франківську. На вул. Чорновола та Кафедральний собор Різдва Христового на вул. Довженка. До речі, останній храм є найбільшою православною церквою країни-агресора на Прикарпатті.
Перечитуючи назви цих населених пунктів, навіть не віриться, що на Івано-Франківщині ще так багато церков, як підзвітні країні-агресору. І це попри те, що представники Московського патріархату жаліються на утиски в Західній Україні.
Та нам потрібно пам’ятати, що ми маємо остерігатися провокацій від кремлівських служителів, та не піддаватися їм. Тож набираймося сміливості та робимо спільні кроки до незалежної православної церкви. Томос – це справді велике історичне досягнення, але з підтримкою громадян він має ще більшу силу.
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…
На початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо: жодних відписок і…