Тварини, від яких ми не чекаємо біди, здатні заразити смертельними вірусами

Пташиний і свинячий грип, сказ… Зі збудниками цих небезпечних недуг — вірусами, спільними для людини й тварини, — медицина, на щастя, дає собі раду. Але список вірусів-мігрантів, на нещастя, поширюється. Серед них, за дослідженням науковців із Австралійського центру вивчення здоров’я тварин, нині лідирують збудники, носіями яких є кажани, пише газета “Експрес”. За останнє десятиліття, як констатують австралійські дослідники, все більше нових штамів саме кажанячих вірусів із легкістю подолали міжвидовий бар’єр, отже стали загрозою для людей. Це й коронавірус, що набув поширення на Близькому Сході та у Східній Азії, й гарячка Марбург, і горезвісна Ебола в Африці…

Чому донедавна безпечні для людини тварини стали джерелом смертельної зарази? І чи слід нам непокоїтися з приводу кажанів, що живуть в Україні? — Кажани завжди були й нині є природним резервуаром багатьох потенційно небезпечних для людини інфекцій, — розповів Валерій Поліщук, вірусолог, завідувач кафедри Київського національного університету імені Т.Шевченка. — Ми не відчували цього, поки не розпочалося активне вторгнення людини на території, де компактно проживають ці ссавці: ліси, гірську місцевість тощо. Так сталося зі збудником гострого респіраторного синдрому (SARS) на початку 2000-х років у Східній Азії, де активне знищення лісів призвело до міграції кажанів, внаслідок чого коронавірус зазнав мутацій.

— Кажани самі гинуть від вірусів, носіями яких є?

— У тому й специфіка, що більшість видів кажанів ані в Європі, ані в Африці ніколи не хворіють на небезпечні віруси, господарями яких є. Водночас віруси, яким чинить супротив імунна система кажана, як з’ясувалося, здатні вражати людей як у “чистому вигляді”, так і мутуючи.  Від кажанів інфекція передається також диким і свійським тваринам. Наприклад, на сказ хворіють дикі лисиці, що здатні приносити вірус у села й міста, на вірус Ебола — антилопи й мавпи, а от коронавірус містить гени вірусів ссавців, птахів і людини одночасно. Тому він такий непередбачуваний.

— Чим небезпечні українські кажани?

— У наших широтах, — пояснив Анатолій Белушенко, кандидат біологічних наук, — актуальною загрозою є сказ. І хоч наші рукокрилі переносять відмінний від класичного (того, що циркулює серед лисиць, вовків, собак тощо) генотип вірусу сказу, відомі випадки смерті людей після укусів кажанів. На щастя, тропічні віруси на кшталт Еболи для кажанів, що мешкають в Україні, не є типовими.

— Чи можна убезпечити себе від контакту з кажанами й у такий спосіб уберегтися від потенційної загрози?

— Наші кажани — комахоїдні, тож не конкурують, як африканські й азійські, з людьми за фрукти й тропічні ліси. Живуть усамітнено, узимку використовують печери або горища, влітку оселяються у лісах, парках. Ось тут ми й можемо перестрітися. Але кажан сам не нападатиме, а вкусити може, лише захищаючись. Наприклад, коли людина намагається його зловити: зараз поширена мода на “хатніх кажанів”. Раджу лишити цих тварин у спокої. Інколи (це часто трапляється влітку) кажан випадково залітає у житлове приміщення, а люди намагаються його випровадити. Без міцних рукавиць цього робити не варто. Зрештою, обережність не завадить і на природі. Інколи діти знаходять у парках виснажених кажанчиків і, намагаючись врятувати, беруть до рук. Попередьте дітей про потенційну загрозу.