Впізнали загиблого під Іловайськом Руслана Дейнеку, якого перед цим поховали як невідомого солдата.
Процедуру ексгумації провели на Кушугумському цвинтарі поблизу Запоріжжя, пише кореспондент Радіо.Свобода.
20-тирічний Руслан служив за контрактом у 92-й бригаді, загинув у серпні 2014-го під Іловайськом. Був в колоні бійців, яких підступно обстріляли росіяни.
“28 серпня 14-го року подзвонив і все. Сказав: “Мама, нас обстрілюють, мені дуже страшно”. Ми нічим не могли допомогти. Вони йшли, але не дійшли до Іловайська”, каже мати загиблого хлопця, Ауріка Дейнеко.
Тіло військового евакуювали волонтери-пошуковики, які повертають тіла загиблих українців, щоб поховати на рідній землі.
Родичі Руслана Дайнекі розповіли, що підтвердження смерті сина отримали лише через 5 років після трагедії.
“В 14-му році я здала ДНК – прийшов висновок, що мої зразки не збігаються. Чоловік у 18-му здав: коли запропонували знову пройти тест ДНК, то підтвердилось. Упродовж двох років нас тероризували шахраї, казали, що він то в одному місці, то в іншому – давайте гроші. Пропонували нам приїхати й під Донецьк – їхали ми й туди, але потім розуміли, що це брехня. 10 січня 2019 року ми дізнались, що ДНК збіглося на 99,9%”, – розповідає вона.
Хлопця перепоховають вже на його малій батьківщині — у Харківській області, місті Чугуїв. 6 березня з ним прощатимуться на території частини, в якій він служив.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…