Трамп і Brexit черпають сили з однієї і тієї ж люті – FT

Озираючись на британський референдум, Клінтон не варто бути самовдоволеною.

На з’їзді демократів минулого тижня панувало некомфортне відчуття дежавю.  Арена була прикрашена гаслом передвиборчої кампанії Гіларі Клінтон – “Сильні разом”, яке перегукувалося з кличем прихильників збереження членства Великобританії в ЄС. Про це сьогодні на сторінках Financial Times пише оглядач Гідеон Рахман, який додає, що це не просто невдалий збіг. На його думку, існує три паралелі між Brexit і феноменом Дональда Трампа, через які Клінтон варто переживати. Перша з них – це потенціал створення проблеми з імміграції. Друга – це те, як Трамп і Brexit стали способом висловлення протесту проти економічної незахищеності. І третя паралель – прірва між точкою зору еліти і білого робочого класу.

Трамп, як і лідери Brexit, пообіцяв зробити контроль за імміграцію ключовим своїм завданням. У Великобританії прихильники виходу з ЄС вимагали “повернули контроль”. І виборці зрозуміли це як намір зупинити потік іммігрантів з Європи. В цей же час, Трамп спричинив скандал, заявивши, що збирається “збудувати стіну” для зупинки напливу іммігрантів з Мексики. У Великобританії і США імміграція стала сильним символом бажання еліт підірвати стандарти життя робітничого класу завдяки напливу дешевих робітників з-за кордону. Також Трамп і лідери Brexit пов’язували цю проблему із напругою через тероризм. Американський мільярдер закликав заборонити всім мусульманам перетинати кордон своєї країни. Тим часом, у Британії прихильники відмови від членства розвішували на вулицях плакати на тему кризи в ЄС, яка почалася через потік біженців-мусульман з Близького Сходу. У Британії прихильники збереження членства в ЄС так і не знайшли спосіб, як подолати занепокоєння виборців через імміграція. В США демократи можуть теж потрапити в цю пастку. Минулого тижня Клінтон заявила: “Ніякі стіни ми будувати не будемо”. Учасники з’їзду Демократичної партії їй аплодували. Але британський досвід свідчить, що такі заяви можуть бути розцінені як відмову брати до уваги громадське занепокоєння.  Трамп скористався цим, написавши на своїй сторінці в Twitter: “Клінтон бачить світ без кордонів, де робітники не мають жодної сили, роботи і безпеки”.

Мільярдер претендує на роль “лідера бідних” і тих, хто працює на низькооплачуваних посадах. Це може дати йому політичну силу. Щось подібне вже спрацювало в Британії, де прихильники ЄС не змогли перешкодити перетворенню референдуму на спосіб опротестувати оплату праці і стандарти життя. У королівстві більшість людей не бачили підвищення реальної зарплати з часів світової фінансової кризи 2008 року. А деякі регіони країни цілими десятиліттями перебувають у стагнації.

Після референдуму щодо Brexit журналіст Джон Ланкастер написав: “Народитися в багатьох місцях у Великобританії означає стати жертвою цілої низки поразок впродовж життя: не мати доступу до можливостей, освіти, влади”. Те ж саме можна сказати про деякі регіони США, де середня реальна зарплата впродовж останніх десятиліть дуже скоротилася. Тривалість життя білих американців без освіти в коледжі скоротилася з 2000 року. Видання New York Times пов’язувало це з “епідемічними самогубствами і хворобами, пов’язаними зі зловживанням наркотиками чи алкоголем”. Нещодавні опитування показали, що 85% американців вірять, що людям на чолі їхньої країни наплювати на них. А 81% опитаних переконані, що багаті в США багатіють, а бідні – ще більше бідніють.

Найбільша проблема Клінтон в тому, що вона представляє політичний істеблішмент, який, здається, велика частина американців зневажає. Демократи вказують на те, що Трамп байдужий до звичайних людей. Але чим більше американські еліти і “головні ЗМІ” об’єднуються проти Трампа, тим більше вони підкреслюють його імідж кандидата, який “виступив проти системи”.

Дехто вважає, що Трамп не настільки популярний серед білого робочого класу, щоб перемогти у листопаді. Але республіканці можуть усунути цю проблему, якщо забезпечать серйозну явку на дільницях. Знову ж таки, британський досвід це підтверджує. Перемога Brexit була забезпечена тим, що голосувати прийшла велика частина робітників, які впродовж останніх років ігнорували парламентські вибори. Тим часом, CNN повідомляє, що Клінтон істотно випереджає Трампа за популярністю. Такі різкі сплески популярності кандидатів на посаду президента США можуть бути пов’язані з проведенням партійних з’їздів у республіканців, а потім у демократів. Раніше повідомлялося, що Клінтон на посаді президента США не буде проводити “перезавантаження” з Росією, оскільки у неї “надзвичайно фундаментальні протиріччя з Володимиром Путіним”.