В УКРАЇНІ З 1 ЛИСТОПАДА “НОВЕ ЛИХО”: СТАНЕ НЕМОЖЛИВИМ ОФОРМИТИ УГОДУ ДАРУВАННЯ АБО СПАДОК

Як уже не раз згадувалося в ЗМІ, з 01 листопада на українців чекає нове лихо, під назвою “податкова оцінка”. Відверта непродуманість введення даного різновиду оцінки, повна відсутність здорового глузду при поділі спеціалізацій оцінки не за видами майна, як це робиться в усьому світі, а в залежності від того, для яких цілей проводиться оцінка, показує нам стійку тенденцію чинити не так, як роблять “нормальні” люди і держави, а, як-то, по-своєму, пише stopotkat.

Про згубні наслідки “податкової оцінки” писалося вже не раз. Дана замітка – це спосіб привернути увагу влади до того факту, що з введенням нової спеціалізації, такі угоди з майном, як дарування і вступ в спадок стануть повністю неможливі.Напевно, владі вигідно, щоб українці не могли прийняти в спадок нерухоме майно та воно відходило до держави … Адже таке майно можна буде по другому колу пустити на “прихватизацію”.

Але, як оптимісти, ми будемо сподіватися, що мова йде про банальну некомпетентність чиновників Кабінету Міністрів і Фонду Державного майна, а не про цілеспрямовану акцію з відбирання майна у громадян України.

Але, що ж завадить з 01 листопада дарувати і вступати в спадок? Ознайомимося з витягами з двох нормативно – правових актів.

Розгляду в даному випадку піддаються ПОРЯДОК Вчинення нотаріальних Дій нотаріусами України (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5) і ПОРЯДОК проведення ОЦІНКИ для цілей оподаткування та нарахування і сплата інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (ЗАТВЕРДЖЕНО ухвалив кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 231).

Можливо, в цій статті використано занадто багато витягів із законодавчих актів, і не всім читачам припаде до душі сухий юридичний стиль. Тому, ми спочатку наводимо висновок, до якого ми прийшли, вивчаючи зазначені законодавчі акти, а далі наведемо обґрунтування, чому саме такий висновок був зроблений.

Фактично, зазначені законодавчі акти підтверджують документально, що з 01 листопада в Україні не буде оцінювачів, які мають право проводити оцінку для випадків, коли відбувається угода дарування рухомого або нерухомого майна або вступ в спадок на таке майно.

Але при цьому, законодавство забороняє нотаріусам засвідчувати такі угоди без наявності документа про проведення такої оцінки. Оскільки проводити таку оцінку нікому, то стає неможливим здійснення двох зазначених видів угод. І якщо угоду дарування ще можна замінити продажем (хоча б, по паперах) і, все-таки, оформити, то спадок замінити іншим видом угоди неможливо.

Тому, залишається лише поспівчувати людям, які планують вступати в спадок найближчим часом: вам цього зробити просто не вдасться.

Наведені вище висновки випливають з таких нормативних актів:

Відповідно до вимог підпункту 1.12 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для посвідчення правочину щодо відчуження нерухомого майна необхідна “оціночна вартість такого нерухомого майна, визначена суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання приватної форми власності, виключним видом діяльності якого є оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (у тому числі правочинів, що потребують нотаріального посвідчення та / або державної реєстрації), який отримав сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за напрямом “оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства “.

Дане формулювання є нормативно – законодавчим актом, що вимагає обов’язкового виконання всіма нотаріусами України.

Підпункт 1.20 того ж пункту не тільки розширює сферу застосування оціночної вартості, але і вказує, на підставі якого саме законодавчого акту дана вимога запроваджується:

“1.20 здійснення нотаріальних дій за участю фізичної особи, предметом яких є нерухоме або рухоме майно, здійснюється нотаріусом за наявності оціночної вартості такого майна, проведеної відповідно до Порядку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013р. №231. ”

Тепер ознайомимося з тим самим Порядком, відповідно до якого необхідно визначати оціночну вартість.

Перша ж стаття Порядку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013р. №231 встановлює сферу його дії.

“1. Даний Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою розрахунку доходу платника податків – фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податків у вигляді отриманої ним грошової компенсації при відчуженні нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування) … ”

Очевидно, що суб’єкти оціночної діяльності, які отримали Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності за напрямом “оцінка для оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства”, введеним на підставі Постанови КМУ №231, для випадків успадкування або дарування рухомого і нерухомого майна, не є суб’єктами, уповноваженими проводити визначення “оціночної вартості” такого майна. З тексту ст.1 даного Порядку явно випливає, що їм заборонено проводити таку оцінку, якщо вона проводиться для цілей дарування або успадкування. Оскільки Постановою №231 заборонено зазначеним суб’єктам оціночної діяльності проводити оцінку для даних видів угод, отже, нотаріуси не мають права приймати документи, видані такими СОДамі, для вчинення нотаріальних дій.

Залишаються “старі” оцінювачі, які мають Сертифікати суб’єктів оціночної діяльності за іншими спеціалізаціями, не пов’язаним з оподаткуванням. Але ці Суб’єкти оціночної діяльності відповідно до вимог п.3 Постанови №231, не мають права після 31 жовтня 2013 року визначати “оцінну вартість”. Як то кажуть: “коло замкнулося”. Одним заборонили, іншим не дозволили.

Ось і виходить, що нотаріуси змушені будуть відправляти спадкоємців “туди, не знаю куди”, щоб вони принесли нотаріусу “те, не знаю що”. Прямо, як в казці. І поки не знайдуть – законно таку угоду оформити неможливо.

джерело http://ibilingua.com/