У селі Криківці Немирівського району на Вінниччині родина Лещенків звинувачує лікарів у смерті сина 18-річного Івана.
У хлопця раптово заболів живіт. Батьки повезли його до сільської фельдшерки, та нічим допомогти не змогла і викликала “швидку”. Проте з району ніхто не виїхав на порятунок, повідомляє ТСН.
Місцева лікарка каже, хлопець був у вкрай важкому стані, без свідомості. Тож вона, аби не втрачати час, сказала батькові негайно везти хлопця до районної лікарні. Сама ж почала викликати швидку, щоб та їхала на зустріч родині. Проте коли батько Івана домчав до лікарні, яка за 30 кілометрів від села, обидві “швидкі” побачив на стоянці.
Хлопця відразу доправили до реанімації. Він вже був при смерті, кажуть лікарі. Офіційна причина смерті – панкреатит, гостре запалення підшлункової залози. Проте один з хірургів каже, якби Івана везла швидка, його могли б врятувати.
“Батько його транспортував неправильно, він дорогою кілька разів утрачав свідомість, він був нахилений уперед. Дихання зупинялося. Внаслідок цього настав набряк мозку. Він би від панкреатиту не помер так швидко. Він помер від того, що під час транспортування виникли проблеми з диханням”, – впевнений лікар-анестезіолог Олександр Гузар.
В центрі екстреної медичної допомоги свою провину відкидають. І в усьому звинувачують фельдшерку, яка мала викликати бригаду до села.
“Вона подзвонила на 103, але вона не дала правильно адресу і неправильно дала номер телефону батька”, – стверджує головний лікар Вінницького центру екстреної медичної допомоги Анатолій Пірникоза.
Батьки написали заяву до поліції та прокуратури. Якщо провину лікарів доведуть, за ненадання допомоги їм загрожує до 3 років позбавлення волі.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…