— Розумію, що гроші в наш час в житті далеко не головне, але коли їх нема, то дуже нелегко, хочиться мати можливість купувати елементарні речі і не відчувати потреби у самому необхідному, — пише житомирянка Світлана, 34 роки.
2008 року їздила на заробітки в Італію. Там зaвaгiтніла. Не мала стpаховки. Нарoджувати повернулася в Україну. Заміж не вийшла. Живу з батьками. Доньці зараз 8 років. Її батько із Закарпаття. Познайомилися ми в Римі.
Коли дізнався, що я вaгiтна, покинув. Має дружину і двоє дорослих дітей. Я працювала офіціанткою і прибиральницею. Постійних заробітків не маю, батьки на пенсії. Хочу знову податися в світи, але нема з ким лишити дитину. Батьки відмовляються її виховувати.
У травні оформлю візу на роботу в Польщу. Літо проведу на заробітках. За виручені гроші житимем до Нового року, але суттєво це матеріальне становище не змінить. Знову вирушу на заробітки.
Доньку погодиться доглянути кума, але я їй не довіряю. Прислухаюся до свого серця. Не хочу кидати дитину. Чекаю на зустріч із чоловіком, що стане для мене опорою. Хочу забути про самотність назавжди.
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…
На початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо: жодних відписок і…