— Розумію, що гроші в наш час в житті далеко не головне, але коли їх нема, то дуже нелегко, хочиться мати можливість купувати елементарні речі і не відчувати потреби у самому необхідному, — пише житомирянка Світлана, 34 роки.
2008 року їздила на заробітки в Італію. Там зaвaгiтніла. Не мала стpаховки. Нарoджувати повернулася в Україну. Заміж не вийшла. Живу з батьками. Доньці зараз 8 років. Її батько із Закарпаття. Познайомилися ми в Римі.
Коли дізнався, що я вaгiтна, покинув. Має дружину і двоє дорослих дітей. Я працювала офіціанткою і прибиральницею. Постійних заробітків не маю, батьки на пенсії. Хочу знову податися в світи, але нема з ким лишити дитину. Батьки відмовляються її виховувати.
У травні оформлю візу на роботу в Польщу. Літо проведу на заробітках. За виручені гроші житимем до Нового року, але суттєво це матеріальне становище не змінить. Знову вирушу на заробітки.
Доньку погодиться доглянути кума, але я їй не довіряю. Прислухаюся до свого серця. Не хочу кидати дитину. Чекаю на зустріч із чоловіком, що стане для мене опорою. Хочу забути про самотність назавжди.
Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла На цих кадрах — бійці 1-го окремого центру…
Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати. Наземні роботизовані комплекси — це технологічна перевага,…
Морська піхота — це про характер, витримку й готовність діяти там, де найважче.Тут немає випадкових…
Безпілотні системи - це очі війська, його точна міць і смертельний вирок для ворога. Пілоти…
«Я відчуваю себе на своєму місці» Бо в Третьому корпусі кожен може розкрити свою роль…
‼Історія порятунку коханої людини на полі бою! 🔺Будь як “Сирена” і приєднуйся до батальйону безпілотних…