Гіркий хліб заробітчан: українець 15 років гарував для родини, поки доля не зіграла з ним злий жарт

Українець 15 років гарував у США, а залишився без грошей і даху над головою через те, що його єдина донька привласнила собі всі зороблені батьком кошти.

Тернополянин Михайло Вересюк був за кордоном на заробітках 15 років —працював на будові в американському місті Пассайк, що у штаті Нью-Джерсі. Цього року йому виповнилося 71 рік. Своєю болісною заробітчанською історією чоловік поділився з місцевим виданням 0352.ua.

На заробітки чоловік відправився в 2000 році. З дружиною на той момент був давно розлучений, а в Україні у нього на той час була єдина рідна людина — донька Тетяна. Влаштувавшись на чужині на роботу, батько допомагав їй та онукам фінансово. Та крім допомоги довірив доньці зберігання його грошей, і доручив придбати йому квартиру.

“Я довіряв своїй єдиній доньці Тетяні, підтримував її фінансово — купив автомобіль, гараж, давав гроші на навчання онучок, а також пересилав їй свої заощадження і просив ставити на депозит у банку. В якийсь період я вирішив придбати квартиру в Тернополі, попросив доньку підшукати житло. Купила двокімнатну квартиру на вул. Лучаківського, що на масиві “Дружба”. Домовилися, що житло поки що запише на себе, зареєструє там мене, а згодом я все переоформлю. У помешканні жили квартиранти, плату донька забирала собі”, — розповів Михайло Адамович.

Проте, повернувшись із заробітків, чоловік залишився без грошей та житла.

“Скандал між нами виник після того, як вона без моєї згоди за мої гроші купила земельну ділянку в селі, поруч із обійстям колишньої моєї дружини, а її — матері. Це мене обурило! До того ж почало випливати, що при кожній покупці вони мені казали одну вартість, а реальна була іншою. “Приїдеш з Америки — зарию тебе…” — випалив якось через скайп зять. Це за те, що я десять років годував їхню родину… Після того ми перестали спілкуватися. Приїхав я до Тернополя наприкінці 2015-го”, – розповів чоловік.

Відразу після повернення Михайла Вересюка в Україну донька незаконно продала його квартиру своєму зятеві, а зять самовільно виписав господаря, залишивши його без даху над головою.

Щоб повернути свої зароблені важкою працею гроші, звернувся до суду, але Феміда стала на бік його доньки, бо хоч і є усі банківські чеки про переказ коштів, а сума складає 109 тис. доларів, але домовленості щодо використання коштів були усними. Колишній заробітчанин вважає таке рішення суду несправедливим.

“На жаль, терези схиляють на бік того, хто більше “підмаже”, все вирішують гроші… Спершу Тернопільський міськрайонний суд ніби прислухався до моєї позиції, навіть наклав тимчасовий арешт на квартиру, але згодом усе змінилося… У США я теж мав справу з судом, але такого беззаконня, як в українських судах, я не бачив. “За що мені тепер жити?..” — запитав я в розпачі суддю апеляційного суду. Я тяжко працював, відправляв гроші в Україну, а тепер мені нічого не належить. Хочу, щоб моя прикра історія стала уроком для наших емігрантів, які передають дітям гроші, хочуть, щоб їм добре жилося, а потім залишаються нікому непотрібними безхатьками…”, – гірко підсумував Михайло Вересюк.